Головна Науково-практичні коментарі Сімейний кодекс Розділ IV (ст.207-256) Стаття 234. Збереження прав дитини, які вона мала до усиновлення

Стаття 234. Збереження прав дитини, які вона мала до усиновлення

Сімейний кодек - Розділ IV (ст.207-256)
148

Стаття 234. Збереження прав дитини, які вона мала до уси­новлення

1. Дитина, яка усиновлена, зберігає права на пенсію, інші со­ціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втра­тою годувальника, які вона мала до усиновлення.

Стаття, що коментується, з метою забезпечення інтересів дитини, як виняток із загального правила, встановленого ч. 1 ст. 232 СК, про втрату усиновленою дитиною прав щодо сво­їх батьків та інших родичів за походженням, передбачає збе­реження деяких її прав, які виникли до усиновлення цієї ди­тини.

Коментована стаття відтворює положення ч. 2 ст. 40 Закону України від 5 листопада 1991 р. "Про пенсійне забезпечення" про те, що неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв'яз­ку з втратою годувальника, зберігають його і при їх усиновлен­ні, причому незалежно від того, чи була їм призначена пенсія і чи одержували вони її фактично. Необхідно, щоб це право ви­никло у неповнолітніх дітей до їх усиновлення.

Оформлення, призначення і виплата пенсії можуть здійсню­ватись й після постановлення судом рішення про усиновлення та набрання ним чинності.

Однаковою мірою це стосується і права дитини на інші со­ціальні виплати.

Так, усиновлена дитина зберігає право на державну соціаль­ну допомогу за наявності умов, передбачених ст. 1 Закону Ук­раїни "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам". Цей Закон гарантує згідно з Конституцією додержання права інвалідів з дитинства та дітей-інвалідів на ма­теріальне забезпечення за рахунок коштів державного бюджету

України та їх соціальну захищеність шляхом надання державної допомоги на рівні прожиткового мінімуму.

Крім того, відповідно до ст. З Закону України "Про держав­ну допомогу сім'я

м з дітьми" громадяни України, в сім'ях яких виховуються і проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у зв'язку з народженням дитини, необхід­ністю догляду за нею до досягнення трирічного віку, а також у зв'язку з тим, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї, в якій виховується і проживає дитина, менший за прожитковий міні­мум, необхідний для її існування.

Виплата державної допомоги сім'ям з дітьми провадиться згідно з Порядком її призначення та виплати.

На реалізацію конституційного права громадян на соціальний захист, тобто на забезпечення рівня життя не нижче прожитко­вого мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш со­ціальне захищеним сім'ям, спрямований також Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".

Треба звернути увагу й на ту обставину, що відповідно до Положення про порядок виплати одноразової державної допо­моги сім'ям, що виховують дітей, які стали інвалідами внаслі­док Чорнобильської катастрофи, та дітей, у яких видалено щи­товидну залозу, затвердженого наказом Мінчорнобилю (нині — МНС) України від 11 березня 1996 р. № 36, визначено єдиний порядок надання такої допомоги зазначеним сім'ям.

Усиновлена дитина також зберігає право на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника. Відповідно до ч. 1 ст. 1200 ЦК у разі смерті потерпілого право на відшкодування шко­ди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утриман­ня, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Зазначена шкода відшкодовується до досягнення дитиною 18 років (учню, студенту — до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним 23 років).

Дитині, яка втратила годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їй внаслі­док втрати годувальника, та інших доходів. Тому якщо дитина, яка втратила годувальника, згодом була усиновлена, вона збері­гає право не тільки на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, а й на відшкодування заподіяної цим шкоди.

 

< Попередня   Наступна >