Стаття 251. Звільнення опікуна та піклувальника дитини від їх обов'язків
Сімейний кодек - Розділ IV (ст.207-256) |
Стаття 251. Звільнення опікуна та піклувальника дитини від їх обов'язків
1. Особа може бути звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини у випадках, передбачених Цивільним кодексом України, а також тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.Правила коментованої статті певною мірою є відсильними, оскільки передбачають, що особа може бути звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника у випадках, передбачених ЦК, тобто вони якоюсь мірою повторюють правила ст. 250 ЦК (див. коментар до неї). Крім того, відповідно до статті, що коментується, особа може бути звільнена від обов'язків опікуна чи піклувальника також тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню опіки або піклування.
Під опікою і піклуванням, як наголошувалось вище, треба розуміти систему способів, спрямованих на забезпечення діяльності органів опіки та піклування і опікунів та піклувальників, пов'язаної з вихованням малолітніх і неповнолітніх дітей, а також із захистом прав і законних інтересів недієздатних і обмежених у дієздатності осіб (див. коментар до ст. 243). Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити здобуття нею повної загальної середньої освіти (див. коментар до ст. 249). У зв'язку з цим, як вже зазначалося, опікунами і піклувальниками призначаються переважно особи, які перебувають у сімейних, родинних стосунках з підопічним. При цьому враховуються стосунки між опікуном, піклувальником і підопічним, можливість цих осіб виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника (див. коментар до ст. 244). Тому якщо між опікуном чи піклувальником і дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню опіки, піклування, особа може бути звільнена від виконання
Правила коментованої статті, як вже зазначалося, певною мірою повторюють правила ст. 250 ЦК. Так, вони передбачають, що особа може бути звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника у випадках, передбачених ЦК. А ч. 1 ст. 75 ЦК встановлює, що орган опіки та піклування звільняє особу від повноважень опікуна чи піклувальника за її заявою. Опікуни та піклувальники, як наголошувалось вище, призначаються лише за їх згодою. Тому продовження опіки або піклування всупереч волі опікуна, піклувальника недоцільне. Ч. 2 ст. 75 ЦК передбачає, що орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлене піклування. Рішення органу опіки та піклування про відмову у задоволенні цієї заяви відповідно до статей 55 і 124 Конституції може бути оскаржене безпосередньо до суду. Однак це положення не виключає можливості оскарження такого рішення заінтересованими особами до вищестоящого органу або безпосередньо до суду. Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦК, ст. 248-4 ЦПК і пунктами 1, 4 і 8 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують права та свободи громадян" громадянин, який вважає, що його права та свободи порушені рішенням органів опіки та піклування, може звернутися зі скаргою безпосередньо до суду або оскаржити таке рішення до обласної, Київської або Севастопольської міської державної адміністрації та до виконкомів вищестоящих рад, а у разі відмови — до суду.
Частина 3 ст. 75 ЦК передбачає, що суд за заявою органів опіки та піклування може звільнити особу від повноважень опікуна чи піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.
< Попередня Наступна >