108

---

Стаття 154. Права батьків по захисту дитини

1. Батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина. 2. Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських ор­ганізацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацез­датних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень. 3. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інте­ресів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають пра­во звернутися за таким захистом.

Поряд з іншими правами батькам належить право представ­ляти і захищати інтереси своїх дітей. Згідно з ч. 2 статті, що ко­ментується, при цьому вони не потребують спеціальних повно­важень.

Частина 1 коментованої статті встановлює право батьків на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки й сина. Поняття самозахисту цивільних прав закріплене у ст. 19 ЦК. Відповідно до неї самозахистом є застосування особою способів протидії,

які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Способи самозахисту мають відповідати змісту пра­ва, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Особа (у даному разі кожний з батьків) має право на самозахист свого цивільно­го права та права іншої особи (у даному разі своєї дитини) від порушень і протиправних посягань.

Батьки мають право бути представниками своїх дітей у відно­синах з усіма фізичними та юридичними особами, у тому числі в судах, з питань захисту порушених прав дітей. Обсяг їх повно­важень визначається цивільним законодавством про представ­ництво (глава 17 ЦК). Говорячи про дії законних представників, треба пам'ятати, що особа, яку представляють, не має повної дієздатності: вона не уповноважувала конкретну особу як свого представника і не мож

е контролювати її дії. Тому діяльність усіх законних представників має бути поставлена у більш жорсткі, ніж діяльність договірних представників, рамки.

У житті можливі ситуації, коли неповнолітня дитина через брак освіти, життєвого досвіду тощо не знає, куди їй треба звер­нутися за захистом свого порушеного права. У таких випадках право на захист від її імені та в її інтересах реалізують батьки дитини.

 

< Попередня   Наступна >