144

---

Стаття 166. Правові наслідки позбавлення батьківських прав

1. Особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надають­ся сім'ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї не­працездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. 2. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на ви­могу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Особи, позбавлені батьківських прав, втрачають усі права, засновані на факті їх споріднення з дитиною, щодо якої вони позбавлені цих прав (ст. 74 КпШС; коментована стаття). Вирішення питання про позбавлення батьківських прав, як вже зазначалося, можливе лише щодо дитини, яка не досягли 18 років, а також щодо дитини, яка не набула достроково дієздатності у зв'язку з укладенням шлюбу. Воно має безстро­ковий характер і тому поширюється й на майбутнє. Тобто як­що один із батьків позбавлений батьківських прав щодо певної дитини, після досягнення нею повноліття таке становище зберігається.

Батьки, позбавлені батьківських прав, позбавляються насам­перед права на виховання дитини, зокрема на спілкування з нею, права визначати місце проживання дитини і вирішувати питання про її навчання, бути представником дитини.

Треба зазначити, що батьки, позбавлені батьківських прав, позбавляються не тіль

ки особистих немайнових, а й майнових прав. У майбутньому вони не матимуть права вимагати від ди­тини, щодо якої позбавлені батьківських прав, аліменти (ст. 81 КпШС; ст. 202 СК), права на спадкування після цієї дитини (ст. 528 ЦК 1963 р.; п. 5 ч. 1 статті, що коментується; ч. З ст. 1224 ЦК 2003 р.), на управління майном неповнолітньої дити­ни (ст. 78 КпШС; ст. 177 СК). Виплата аліментів, пенсій та гро­шової допомоги на дитину такому батьку або матері припи­няється. Батьки, позбавлені батьківських прав, також втрачають право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати году­вальника (п. 5 ч. 1 коментованої статті).

Водночас дитина зберігає свої майнові права, засновані на факті їх споріднення з особою, позбавленою батьківських прав. Зокрема, вона має право на одержання від цієї особи аліментів (ст. 80 КпШС; ст. 180 СК) і на спадкування після неї (ст. 529 ЦК 1963 р.; ст. 1261 ЦК 2003 р.). Тому треба погодитися з дум­кою тих авторів, які вважають, що позбавлення батьківських прав не породжує повного припинення правовідносин між батьками, позбавленими цих прав, і дитиною. Батько, матір втрачають права, але не звільняються від низки майнових обов'язків. Дитина зберігає більшість майнових прав (право на аліменти, право спадкування, право власності або право кори­стування житловою площею).

Частина 2 коментованої статті встановлює, що у разі потре­би суд може виселити того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, в якому він проживає з дитиною, або постановити рішення про примусовий поділ житла або його примусовий обмін. Правовідносини між батьками й дитиною не припиняються, але набувають односто­роннього характеру.

При позбавленні батьківських прав особу позбавляють кон­кретного суб'єктивного права й обмежують її сімейну право­здатність. Особи, позбавлені батьківських прав, не мають права бути усиновлювачами (ст. 103 КпШС; п. 4 ч. 1 статті, що ко­ментується; ст. 212 СК), опікунами і піклувальниками. Позбав­лення батьківських прав стосується лише тих дітей, щодо яких поведінка батьків або одного з них була визнана неправо­мірною. Щодо інших дітей, зокрема й тих, які будуть народжені у майбутньому, батьки своїх прав не втрачають.

 

< Попередня   Наступна >