Головна Науково-практичні коментарі Сімейний кодекс Розділ ІІІ (ст.121-206) Стаття 170. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав

Стаття 170. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав

Сімейний кодек - Розділ ІІІ (ст.121-206)
174

Стаття 170. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав

1. Суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2—5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дити­ни у них є небезпечним для ЇЇ життя, здоров'я і морального вихо­вання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам — за їх бажанням або органові опіки та піклування. 2. У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для жит­тя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від ма­тері, батька без позбавлення їх батьківських прав. З таким позовом до суду має право звернутися прокурор. 3. Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному ви­хованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постано­вити рішення про повернення їм дитини. 4. При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину. 5. Положення частин першої — третьої цієї статті застосову­ються до відібрання дитини від інших осіб, з якими вона проживає.

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбав­лення їх батьківських прав може провадитись за рішенням суду внаслідок як винної, так і невинної (наприклад, через психічну хворобу) поведінки цих осіб. Підставою для цього є наявність небезпеки для життя, здоров'я і морального виховання дитини у разі залишення її у батьків або у одного з них. Відібрання ди­тини провадиться у судово

му порядку.

У ст. 76 КпШС і в ч. 1 коментованої статті не зазначено, хто може пред'являти позов про відібрання дитини. Уявляється, що у такому разі треба застосовувати за аналогією положення ст. 71 КпШС і ст. 165 СК з урахуванням роз'яснень, наведених у пер­шому абзаці п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України". Відповідно до цих роз'яснень позов про відібрання дитини можуть пред'являти ті державні та гро­мадські організації, на які чинним законодавством покладено обов'язок, пов'язаний з охороною прав та інтересів неповнолітніх (органи опіки та піклування, дитячі будинки, інші ди­тячі заклади, служби у справах неповнолітніх), а також проку­рор. Цей позов можуть також пред'являти другий з батьків, опікун, піклувальник. При задоволенні позову суд постановляє рішення про передання дитини другому з батьків, бабі, діду, іншим родичам (за їх бажанням) або органові опіки та піклу­вання.

У другому абзаці п. 26 зазначеної постанови Пленуму Вер­ховного Суду України також роз'яснено, що не можна позбави­ти батьківських прав особу, яка не виконує свої батьківські обов'язки через психічну хворобу, слабоумство або інші неза­лежні від неї причини. У цих випадках, а також тоді, коли під час розгляду справи буде встановлено, що незважаючи на те, що вимога про позбавлення конкретної особи батьківських прав є необґрунтованою, залишення у останньої дитини небезпечне для неї, суд має право постановити рішення про відібрання у ці­єї особи дитини і передання її органові опіки та піклування.

Справи про відібрання дитини розглядаються, як вже зазна­чалося, лише у судовому порядку за наявності письмового вис­новку органу опіки та піклування і за участю у судовому засіданні представника цього органу та прокурора. При пред'яв­ленні ж позову про відібрання дитини від одного з батьків, обов'язковою є участь у судовому засіданні другого з батьків.

При задоволенні позову про відібрання дитини суд обов'яз­ково має вирішити питання про стягнення з батьків коштів на її утримання.

У виняткових випадках, коли існує безпосередня загроза для життя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування або про­курор мають право постановити рішення про негайне відібран­ня дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позо­вом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. З таким позовом до суду має право зверну­тися і прокурор.

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбав­лення їх батьківських прав відрізняється за своїми правовими наслідками від позбавлення цих осіб батьківських прав. При відібранні дитини батьки не позбавляються таких прав, їх батьківські права обмежуються, а здійснення окремих прав припиняється. Батьки не можуть здійснювати право на вихо­вання дитини, вирішувати питання, пов'язані з її навчанням і визначенням місця проживання дитини. Припиняється випла­та аліментів на дитину, відібрану у них за рішенням суду. Бать­ки не можуть представляти інтереси дитини, не мають права управляти й майном Водночас вони не втрачають права на одержання у майбутньому аліментів від дитини, а також на спадкування після її смерті Батькам можуть бути дозволені зустрічі з дитиною, якщо це не суперечить її Інтересам Дане питання вирішує особа, на виховання якої передана дитина, а у разі виникнення спору — суд.

Як правило, відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке, як за­значалося, має безстроковий характер Тому якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками (наприклад, той з батьків, хто був психічно хворим, видужав, батьки перестали бути хронічними алкоголіками або наркоманами), суд за заявою батьків може постановити рішен­ня про повернення їм дитини При цьому суд керується Інтере­сами дитини Для розгляду у суді заяви батьків або одного з них про повернення їм дитини, як вже зазначалось, потрібен пись­мовий висновок органу опіки та піклування Крім того, у судо­вому засіданні мають брати участь представник цього органу і прокурор, а якщо дитина була відібрана в одного з батьків, — також другий з батьків Варто також враховувати думку дитини

 

< Попередня   Наступна >