179

---

Стаття 171 Врахування думки дитини при вирішенні пи­тань, що стосуються її життя

1. Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосу­ються її особисто, а також питань сім'ї. 2. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її ви­ховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. 3. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Відповідно до положень Конвенції про права дитини стаття, що коментується, надає дитині право висловлювати свою дум­ку під час вирішення у сім'ї будь-якого питання, що зачіпає її Інтереси, а також право бути вислуханою батьками, Іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються п особисто, а також питань сім'ї Дитина правомочна довести до відома батьків та Інших членів сім'ї свої міркування з того чи Іншого питання, пов'язаного з її Інтересами, у будь-якій до­ступній для неї формі

Частина 2 коментованої статті прямо не встановлює вік, з якого дитина має право вільно висловлювати свою думку. А у Конвенції про права дитини таке право визнається за дитиною, здатною сформулювати власні погляди. Таким чином, дитина має право висловлювати свою думку тоді, коли вона досягає певного рівня розвитку, який дозволяє дитині мати власний по­гляд на те чи інше питання, що стосується її інтересів (вибір за­кладу освіти, форми навчання, організації дозвілля тощо). З цього ж моменту дитина має право бути вислуханою в ході су­дового або адміністративного розгляду спору, що стосується п інтересів. Зокрема, вона може висловлювати свою думку при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо й вихо­вання (статті 158—159 СК), місця проживання (статті 16

0—161 СК), про позбавлення і поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління й майном.

Залежно від віку дитини закон надає п думці різного пра­вового значення. Врахування думки дитини, яка не досягла десяти років, при вирішенні питань, що зачіпають п Інтереси, дістає вияв у заслуховуванні цієї дитини. Причому при не­згоді батьків або інших осіб з думкою дитини вони мають по­яснити останній, з яких причин п точка зору не може бути взята до уваги. Однак після досягнення дитиною 10-річного віку врахування п думки батьками є обов'язковим. Виняток можуть становити лише ті пропозиції та побажання дитини, реалізація яких прямо суперечила б п інтересам. Крім того, для реалізації окремих правомочностей обов'язковою є згода дитини, яка досягла семи років. Так, ст. 148 СК передбачає згоду такої дитини на зміну й прізвища (див коментар до цієї статті)

 

< Попередня   Наступна >