45

---

Глава 14

Права батьків і дітей на майно

Стаття 173. Роздільність майна батьків і дітей

1. Батьки і діти, зокрема ті, які спільно проживають, можуть бути самостійними власниками майна. 2. При вирішенні спору між батьками та малолітніми, непо­внолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо належності їм майна вважається, що воно є власністю батьків.

У кожній сім'ї її члени мають право власності на певне май­но. Це можуть бути різні речі, гроші, нерухоме майно, транс­портні засоби, засоби виробництва, а також інше майно спо­живчого та виробничого призначення. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності, не обмежуються, крім випадків, передбачених законом (йдеться про речі, виклю­чені з цивільного обороту).

У сім'ї, як правило, існує спільний бюджет, а батьки утри­мують своїх неповнолітніх дітей. Проте це не виключає того, що кожен член сім'ї може мати на праві власності певне май­но. Як правило, більша частина майна сім'ї належить батькам, а менша — дитині (дітям).

Дана норма, як і ст. 77 КпШС, закріплює принцип роздільності майна батьків та дітей. Це означає, що дитина не має права власності на майно батьків, а батьки не мають тако­го права на її майно. Таке розмежування майнових прав дорос­лих і неповнолітніх членів сім'ї спрямоване насамперед на за­хист майнових інтересів дитини. Зазначений принцип має ве­лике значення при здійсненні батьками та дітьми правомочностей власності, а також у разі поділу спільного майна подруж­жя (при цьому речі, які належать дітям, взагалі не повинні вра­ховуватись).

Батьки можуть набувати майно в результаті укладання різних цивільно-правових угод. Вони також мають право розпо­ряджатись майном, яке їм належить, на свій розсуд — продава­ти, дарувати, передавати в на

йм тощо.

Згідно з чинним цивільним законодавством неповнолітні діти можуть мати майно на праві приватної власності. Таке пра­во виникає у них внаслідок спадкування, укладення договорів дарування, купівлі-продажу тощо. Крім того, дітям належать на праві власності речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо). Неповнолітні віком від 15 до 18 років (відповідно до ЦК — віком від 14 до 18 років) можуть придбавати майно і за раху­нок власного заробітку. Крім того, діти можуть бути учасника­ми права спільної власності (часткової або сумісної) в разі при­ватизації членами сім'ї квартир (будинків).

При вирішенні спору між батьками та дітьми, які спільно проживають, щодо належності їм майна вважається, що воно є власністю батьків.

 

< Попередня   Наступна >