96

---

Стаття 177. Управління майном дитини

1. Якщо у малолітньої дитини є майно, батьки управляють ним без спеціального на те повноваження. Батьки зобов'язані вислуха­ти думку дитини щодо способів управління її майном. 2. При вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна ма­лолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового. 3. Батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно. Спори, які виникають між батьками щодо управління майном дитини, можуть вирішуватися органом опіки та піклуван­ня або судом. 4. Після припинення управління батьки зобов'язані повернути дитині майно, яким вони управляли, а також доходи від нього. 5. Неналежне виконання батьками своїх обов'язків щодо уп­равління майном дитини є підставою для покладення на них обов'язку відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду.

Як вже зазначалося, малолітні та неповнолітні діти можуть мати на праві приватної власності майно. Малолітні діти (до 14 років) мають неповну цивільну дієздатність. Самостійно вони можуть вчиняти лише дрібні побутові правочини (ч. 1 ст. 31 ЦК). Якщо ж у них є майно, їх батьки управляють ним без спеціального на те повноваження. При цьому вони не можуть вчиняти щодо такого майна ті правочини, які не може вчиняти й опікун (ст. 68 ЦК). А деякі правочини вони можуть вчиняти лише з дозволу органу опіки та піклування (ст. 71 ЦК). Водно­час батьки зобов'язані вислуховувати думку дитини щодо спо­собів управління її майном.

Якщо один із батьків здійснює юридичне значущі дії щодо майна малолітньої дитини, вважається, що при цьому діє пре­зумпція згоди на це другого з батьків. Коли ж правочин, пов'язаний з майном малолітньої дитини, виходить за межі дрібного побутового і вчиняється одним із ба

тьків без згоди другого, останній має право звернутися до суду з вимогою про визнання його недійсним.

Батьки вирішують питання про управління майном дитини за взаємною згодою У разі ж виникнення спору це питання вирішується органом опіки та піклування або судом.

Як випливає зі змісту статті, що коментується, батьки здійс­нюють управління майном, що належить малолітній дитині. То­му при досягненні нею 14 років таке управління припиняється. Батьки повинні повернути дитині майно, яким вони управляли, а також доходи від нього. А неповнолітня особа (віком від 14 до 18 років) може самостійно володіти та користуватись своїм майном. Самостійно ж розпоряджатися цим майном вона може у межах, передбачених ст. 32 ЦК.

Якщо внаслідок неналежного виконання батьками обов'яз­ків, пов'язаних з управлінням майном дитини, йому запо­діюється матеріальна шкода, на них може покладатись обов'я­зок відшкодувати її відповідно до загальних умов виникнення зобов'язань із заподіяння шкоди.

 

< Попередня   Наступна >