176

---

Стаття 182. Обставини, які враховуються судом при визна­ченні розміру аліментів

1. При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. 2. Розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не мо­же бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

За загальним правилом батьки зобов'язані утримувати дити­ну до досягнення нею повноліття навіть у тому разі, коли вико­нання цього обов'язку може призвести до неповного задово­лення їх матеріальних і духовних потреб. Ч. 2 коментованої статті встановлює правило, згідно з яким розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим за не­оподатковуваний мінімум доходів громадян.

Водночас при визначенні розміру аліментів, що стягуються з батьків дитини, суд має враховувати стан здоров'я і матеріаль­не становище останньої. Так, якщо дитина є інвалідом, страж­дає на тяжке захворювання або їй заподіяне каліцтво, суд зо­бов'язаний вважати ці обставини підставою для збільшення розміру аліментів.

Крім того, суд має враховувати матеріальне становище ди­тини, зокрема ту обставину, що вона працює і має достатній заробіток. Відповідно до ст. 21 Закону України "Про охорону дитинства" трудове повноліття настає з 16 років. Проте за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу особи, які досягли 15 ро­ків, якщо це не завдає шкоди їх здоров'ю та навчанню. У та­кому разі суд може зменшити частку заробітку (доходу), що підлягає стягненню як аліменти з того з батьків, хто є їх плат­ником.

Суд повинен враховувати також стан здоров'я і матер

іальне становище того з батьків, хто є платником аліментів

Так, зокрема, якщо суд встановить, що той з батьків, з кого стягуються аліменти, є інвалідом І, II чи III групи, він повинен враховувати цю обставину як підставу для зменшення їх розмі­ру. І навпаки, якщо суд встановить, що матеріальне становище того з батьків, з кого стягуються аліменти, дозволяє йому утри­мувати дитину, він може збільшити частку заробітку (доходу), яка підлягає стягненню як аліменти з їх платника.

Закон виходить також з того, що суд має враховувати наяв­ність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чолові­ка, дружини, батьків, дочки, сина, яких згідно з нормами, зак­ріпленими у главах 9, 15 і 16 СК, він зобов'язаний утримувати. Це пояснюється тим, що зазначені особи, яких зобов'язаний ут­римувати платник аліментів, можуть бути менш забезпеченими матеріально, ніж дитина, на утримання якої стягуються алімен­ти. Тому суд може зменшити частку заробітку (доходу), яка під­лягає стягненню як аліменти з того з батьків, хто є їх платником. Суд має враховувати й інші обставини, які мають істотне значення, зокрема те, що дитина, на утримання якої стягують­ся аліменти, не працює, але одержала майно у порядку спадку­вання чи за договором дарування, що дає їй достатні кошти, щоб утримувати саму себе. У такому разі суд може зменшити частку заробітку (доходу), яка підлягає стягненню як аліменти . з того з батьків, хто їх сплачує.

Усе викладене рівною мірою стосується й тих випадків, ко­ли суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (див. коментар до ст. 184).

Отже, у кожному конкретному випадку суд визначає розмір аліментів з урахуванням обставин, передбачених ч. 1 коменто­ваної статті.

Водночас при визначенні частки заробітку (доходу) того з батьків, з кого присуджене стягнення аліментів, суд має врахо­вувати положення ст. 70 Закону України "Про виконавче про­вадження" про те, що загальний обсяг усіх відрахувань при кож­ній виплаті заробітної плати не може перевищувати 50% заро­бітку, який має виплачуватися працівнику, в тому числі при від­рахуваннях за кількома виконавчими документами. Це обме­ження не поширюється на відрахування від заробітної плати осіб, які відбувають покарання у виді виправних робіт, і на стяг­нення аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань від заробітної плати не може перевищувати 70%.

Зазначені положення застосовуються також при зверненні стягнення на належні боржнику пенсію, стипендію та інші до­ходи, зазначені у ст. 69 Закону України "Про виконавче про­вадження".

Сімейне законодавство, як вже зазначалося, встановлює мі­німальний розмір аліментів на одну дитину (ч. 2 статті, що ко­ментується), але не визначає їх максимального розміру.

 

< Попередня   Наступна >