144

---

Стаття 196. Відповідальність за прострочення сплати аліментів

1. При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'яза­на сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. 2. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. 3. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є непов­нолітнім.

У коментованій статті вперше в сімейному законодавстві Ук­раїни встановлена відповідальність платника аліментів за про­строчення їх сплати.

Згідно з ч. 1 цієї статті при виникненні заборгованості за алі­ментами, що стягуються за рішенням суду, з вини платника, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за ко­жен день прострочення.

При цьому форма вини (умисел або необережність) платни­ка аліментів за загальним правилом значення не має.

Зазначений у законі захід відповідальності спрямований на­самперед на забезпечення належного виконання аліментного зобов'язання платником аліментів лише у тому разі, коли алі­менти стягуються з нього за рішенням суду. Коли ж аліменти на дитину сплачуються за договором між батьками, зазначена санкція до невиправного платника застосовуватись не може, якщо щодо цього немає прямої вказівки у договорі.

Розмір неустойки може бути лише зменшений судом з ура­хуванням матеріального становища та сімейного стану платни­ка аліментів. Повне звільнення судом невиправного платника від сплати неустойки (пені) законом не передбачене, за винят­ком випадків, коли він є неповнолітнім.

 

&

lt; Попередня   Наступна >