45

---

Глава 16

Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання

Стаття 198. Підстави виникнення обов'язку батьків утриму­вати повнолітніх дочку, сина

1. Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацез­датних дочку, сина, які потребують матеріальної допомог», якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

У статті, що коментується, встановлені підстави виникнення аліментного зобов'язання між батьками та їх повнолітніми не­ працездатними дочкою, сином, які потребують матеріальної до­помоги.

Зазначене зобов'язання, що належить до аліментних зо­бов'язань першої черги, — це правовідношення, підставою ви­никнення якого є сукупність таких юридичних фактів:

1) родинний зв'язок батьків і дітей або усиновлення;

2) непрацездатність повнолітніх дочки, сина;

3) потреба зазначених осіб у матеріальній допомозі (одер­жанні аліментів);

4) наявність у батьків можливості надавати матеріальну до­помогу.

Ця сукупність утворює юридичний склад, необхідний і дос­татній для виникнення зазначеного аліментного зобов'язання.

За відсутності хоча б одного з наведених вище фактів, алі­ментне зобов'язання з утримання батьками своїх повнолітніх дочки, сина не виникає.

Родинний зв'язок батьків і дітей визначається відповідно до правил, встановлених нормами глав 12 і 18 СК.

Непрацездатність одержувача аліментів встановлюється за медичними критеріями — він має бути визнаний у встановле­ному законом порядку інвалідом І, II або III групи (при цьому не має значення, коли настала непрацездатність — до чи

після досягнення повноліття) або за віковими ознаками — він має до­сягти встановленого законом пенсійного віку.

Потреба у матеріальній допомозі означає брак коштів, необ­хідних для підтримки нормальної життєдіяльності особи. Уяв­ляється, що потреба повнолітніх дочки, сина у матеріальній до­помозі має визначатися згідно з прожитковим мінімумом, вста­новленим законом. Тому з урахуванням закріпленого у ч. 1 ст. 10 СК положення про можливість застосування аналогії закону до сімейних відносин, не врегульованих цим Кодексом, при визначенні потреби у матеріальній допомозі треба виходити з критеріїв, закріплених у ч. 4 ст. 75 СК.

Таким чином, повнолітні непрацездатні дочка, син можуть бути визнані такими, що потребують матеріальної допомоги, у тому разі, якщо їх заробітна плата, пенсія, доходи від викорис­тання майна, інші доходи не відповідають прожитковому міні­муму, встановленому законом.

Необхідною умовою утримання батьками повнолітніх дочки, сина є наявність у них можливості надавати їм матеріальну до­помогу.

Отже, якщо суд встановить, що заробітна плата, пенсія, до­ходи від використання майна, інші доходи не забезпечують батькам прожиткового мінімуму, встановленого законом, на них не може бути покладено обов'язок надавати матеріальну допомогу їх повнолітнім непрацездатним дочці, сину.

Аліменти повнолітнім непрацездатним дочці, сину, які пот­ребують матеріальної допомоги, у разі визнання їх інвалідами І, II чи III групи присуджуються на строк інвалідності, а непра­цездатним за віком — довічно.

За злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду грошових сум, призначених для утримання повнолітніх дітей, які перебувають на утриманні батьків, винні притягаються до кримінальної відповідальності за ст. 164 КК.

 

< Попередня   Наступна >