211

---

Стаття 54. Право дружини та чоловіка на розподіл обов'язків та спільне вирішення питань життя сім'ї

1. Дружина, чоловік мають право розподілити між собою обов'язки в сім'ї. Дружина, чоловік повинні утверджувати повагу до будь-якої праці, яка робиться в інтересах сім'ї. 2. Усі найважливіші питання життя сім'ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім'ї. 3. Вважається, що дії одного з подружжя стосовно життя сім'ї вчинені за згодою другого з подружжя.

Положення коментованої статті випливають з принципу рівності прав та обов'язків подружжя, закріпленого у ст. 51 Конституції. Деякі з цих положень є нормами-деклараціями. Так, відповідно до ч. 1 статті, що коментується, дружина, чо­ловік мають право розподілити між собою обов'язки в сім'ї. Це не означає, що вони повинні виконувати рівні обов'язки. Дру­жина, чоловік мають розподіляти свої обов'язки за взаємною згодою.

Водночас якщо один із подружжя не згодний з розподілом обов'язків у сім'ї, другий з подружжя не може примусити його до виконання якихось сімейних обов'язків, за винятком обов'язків, пов'язаних з вихованням дітей та сплатою аліментів. Якщо один із подружжя не виконує своїх обов'язків по вихо­ванню дитини, він може бути позбавлений батьківських прав (див. коментар до ст. 164). Інші ж питання розподілу обов'язків подружжя в сім'ї не можуть вирішуватися у примусовому по­рядку. Отже, ч. 2 коментованої статті у деяких випадках не за­безпечена правовою санкцією.

Також не забезпечене правовою санкцією положення друго­го абзацу ч. 1, згідно з яким дружина, чоловік повинні утверд­жувати повагу до будь-якої праці, яка виконується в інтересах сім'ї. Повага — це моральна категорія. Домогтися поваги пра­вовими засобами неможливо. Правові норми можуть лише сприяти становленню, ро

звитку та збереженню між подружжям поважного ставлення до праці, яка виконується в інтересах сім'ї.

Якщо дружина і чоловік не досягнуть взаємної згоди з пи­тання про розподіл обов'язків у сім'ї або не будуть утверджува­ти повагу до будь-якої праці, що виконується в інтересах сім'ї, це може бути підставою для розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 2 статті, що коментується, усі найваж­ливіші питання життя сім'ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Незважаючи на те, що це поло­ження передбачене в главі про особисті немайнові права та обов'язки подружжя, воно має значення і для регулювання майнових відносин між подружжям. Подружнє життя не зво­диться лише до особистої сфери, воно поширюється і на май­нові відносини. Питання, пов'язані з особистими відносинами подружжя, не можуть вирішуватися у примусовому порядку. Таким чином, і ця частина коментованої статті не забезпечена правовою санкцією. У разі розбіжності поглядів подружжя на майнові питання спори можуть вирішуватися у судовому по­рядку.

Важливе значення для регулювання відносин між подруж­жям має положення ч. З коментованої статті, яка встановлює презумпцію згоди одного з подружжя на здійснення другим з подружжя дій стосовно життя сім'ї. Ця презумпція виходить з припущення про єдність інтересів подружжя. Вона має велике значення для укладання подружжям угод щодо майна, яке є об'єктом права їх спільної сумісної власності (див. коментар до ст. 65).

 

< Попередня   Наступна >