Стаття 59. Здійснення дружиною, чоловіком права особистої приватної власності
Сімейний кодек - Розділ ІІ (ст.21-120) |
Стаття 59. Здійснення дружиною, чоловіком права особистої приватної власності
1. Той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім'ї, насамперед дітей. 2. При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов'язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім'ї, які відповідно до закону мають право користування ним.Після укладення шлюбу дружина і чоловік залишаються самостійними суб'єктами права. Тому той з подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння і користування ним. Водночас у зв'язку зі вступом у шлюб особа набуває певних прав та обов'язків. Одним із таких обов'язків є обов'язок подружжя турбуватися про сім'ю, зокрема про її матеріальне забезпечення (див. коментар до ст. 55), а одним із принципів регулювання сімейних відносин — їх регулювання з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї (ч. 8 ст. 7 СК). Тому той з подружжя, хто є власником майна, має визначати режим володіння та користуванняним з урахуванням інтересів сім'ї і насамперед дітей. При розпорядженні своїм майном кожний з подружжя зобов'язаний враховувати інтереси дитини, інших членів сім'ї, які згідно з законом мають право користування ним. Так, якщо об'єктом роздільної приватної власності одного з подружжя є житлове приміщення, право користування ним належить усім членам сім'ї (ст. 156 ЖК). Розпоряджаючись житловим приміщенням, той з подружжя, хто є його власником, зобов'язаний враховувати інтереси дітей та інших членів сім'ї, які відповідно до закону мають право користування ним.
Роздільним майном подружжя можуть бути не тільки речі, а й майнові зобов'язальні права, наприклад, право на пай у кооперативі, якщо його внесено до шлюбу чи у період шлюбу, але за рахунок особистих коштів одного з подружжя, або вклад у кредитну установу, якщо його зроблено до шлюбу, отр
Таким чином, треба розмежовувати поняття "роздільна приватна власність кожного з подружжя" та "роздільне майно кожного з подружжя". До складу зазначеного майна входять не тільки речі, що належать дружині або чоловіку на праві роздільної приватної власності, а й їх майнові права та обов'язки.
О. Дзера та Т. Ариванюк вважають, що у главі 7 СК, на відміну від ст. 24 КпШС, пропонується визнавати власністю кожного з подружжя лише те майно, що є об'єктом права власності, тоді як згідно зі ст. 24 КпШС під роздільним майном подружжя можна розуміти не тільки об'єкти права власності, а й право вимоги за зобов'язальними правовідносинами1. З цим твердженням навряд чи можна погодитись. У ст. 57 СК немає чіткого розмежування між правом особистої (правильніше — роздільної) приватної власності дружини, чоловіка та їх роздільним майном. Так, п. 2 ч. 1 цієї статті до роздільної приватної власності подружжя відносить майно, набуте дружиною, чоловіком за час шлюбу в порядку спадкування. Однак до складу успадкованого майна можуть входити не тільки речі, що належать особі на праві приватної власності, а й майнові права та обов'язки спадкодавця. До складу майна, набутого кожним з подружжя до шлюбу, можуть також входити не тільки речі, що належать особі на праві приватної власності, а й, як зазначалося, майнові права та обов'язки. Ст. 57 СК чітко не визначає відмінності між роздільною приватною власністю дружини, чоловіка та їх роздільним майном.
Таким чином, незважаючи на те, що ст. 57 СК має назву "Майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка", з її змісту випливає, що вона передбачає можливість володіння кожним з подружжя на праві приватної власності не тільки речами. Дружина, чоловік можуть набувати зобов'язальних майнових прав та обов'язків. Ст. 24 КпШС має назву "Роздільна власність подружжя". Але й вона не відкидає можливості володіння кожним з подружжя на праві приватної власності не тільки речами. Дружина, чоловік можуть також набувати майнових прав і обов'язків. Тому в цьому аспекті відмінностей між зазначеними статтями немає.
< Попередня Наступна >