232

---

Стаття 74. Право на майно жінки та чоловіка, які прожи­вають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою

1. Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. 2. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поши­рюються положення глави 8 цього Кодексу.

Частина 1 статті, що коментується, передбачає, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебува­ють у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. А відповідно до ч. 2 цієї статті на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 СК, що передбачає право спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, коментована стаття поширює на осіб, які не перебувають у шлюбі між собою, але проживають однією сім'єю, положення СК, пов'язані з набуттям за час спільного проживання права на придбання майна, що регулюють ана­логічні відносини між особами, які перебувають у зареєстрова­ному шлюбі.

Треба зазначити, що наведені положення суперечать прави­лам ч. 2 ст. 21 СК, які встановлюють, що проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виник­нення в них прав та обов'язків подружжя. Положення статті, що коментується, щодо майнових прав та обов'язків фактично­го подружжя дублюють положення статей 11 і 12 КЗпШСО РРФСР. Д. Курський у заключному слові на 2-й сесії ВЦВК 12-го скликання зазначав, що захист фактичних шлюбних відно­син дістає у цьому Кодексі вияв у визнанні спіл

ьності майна чоловіка та фактичної і зареєстрованої дружини, а також права фактичного подружжя на аліменти.

Для застосування зазначених наслідків до прав та обов'язків подружжя на майно, що їм належить, та на аліменти фактично­му подружжю необхідно було довести наявність співжиття, спільного господарства, прояву подружніх відносин перед третіми особами, в особистому листуванні та інших документах, а також залежно від обставин — взаємної матеріальної підтрим­ки, проживання з ними дітей тощо (ст. 12 КЗпШСО РРФСР). Отже, у зазначеному Кодексі були докладно перераховані озна­ки фактичних шлюбних відносин.

Доводиться констатувати, що у коментованій статті не закріплені ознаки фактичних шлюбних відносин. Зокрема, не зазначена тривалість спільного проживання фактичних дружини та чоловіка, що утруднює застосування цієї статті на практиці.

 

< Попередня   Наступна >