170

---

Стаття 88. Право на утримання того з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід

1. Якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, прожи­ває з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного сто­роннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею і не залежить від ма­теріального становища того з батьків, з ким вона проживає. 2. Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід, визначається за рішенням суду відповідно до частини пер­шої статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержан­ня аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.

Одним із загальних принципів сімейного права є принцип регулювання сімейних відносин з максимально можливим вра­хуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї (ч. 8 ст. 7 СК). Згідно з цим принципом ч. 1 статті, що коментується, встановлює, що якщо один із подружжя, в тому числі працез­датний, проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходити­ся без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом усього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею і не залежить від матеріального становища то­го з батьків, з ким вона проживає.

Турбота про дітей, догляд за ними е обов'язком обох батьків. Якщо один з батьків не виконує цей обов'язок, він, як зазначає М. Антокольська, зобов'язаний компенсувати другому з по­дружжя витрати, пов'язані з доглядом за дитиною. Як правило, той з подружжя, хто доглядає за дитиною-інвалідом, змушений менше працювати, що позначається на його доходах та про­фесійній кар'єрі. Як випливає зі змісту частин 1 і 2 коментова­ної статті, для виникнення п

рава на одержання аліментів у то­го з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід, потрібен юри­дичний склад, що охоплює такі юридичні факти: 1) проживан­ня одного з подружжя з дитиною-інвалідом, яка не може обхо­дитися без постійного стороннього догляду; 2) опікування цієї особи дитиною-інвалідом; 3) наявність у другого з подружжя можливості надавати матеріальну допомогу.

Виникнення права на аліменти у того з подружжя, хто здійснює постійний догляд за дитиною-інвалідом, як вже зазна­чалося, не залежить від його працездатності й потреби у ма­теріальній допомозі. Уявляється, що положення ч. 1 статті, що коментується, є більш правильним, ніж положення ч. 1 ст. 90 СК РФ, яке передбачає, що для виникнення права на аліменти необхідна наявність потреби у матеріальній допомозі у того з подружжя, хто доглядає за спільною дитиною-інвалідом. Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід, визначається за рішенням суду в частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі та без вра­хування можливості одержання цією особою аліментів від своїх батьків або повнолітніх дітей.

 

< Попередня   Наступна >