130

---

Стаття 105. Припинення шлюбу внаслідок його розірвання

1. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них на підставі постанови держав­ного органу реєстрації актів цивільного стану, відповідно до ста­тей 106 та 107 цього Кодексу. 2. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу. 3. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Коментована стаття встановлює порядок розірвання шлюбу (судовий або в органах РАЦСу) і загалом має відсильний харак­тер. Відповідно до неї шлюб може бути припинено внаслідок волевиявлення обох чи одного з подружжя шляхом його розірвання (у суді чи органах РАЦСу). Можливість припинен­ня шлюбу на зазначеній підставі є виявом принципу його вільності та рівності подружжя, закріпленого у ст. 51 Консти­туції. Оскільки укладання шлюбу здійснюється на вільних та добровільних засадах, ніхто не може бути примушений до збе­реження подружніх відносин, якщо втрачена їх основа. Причо­му розірвати можна лише шлюб, укладений у законному поряд­ку, з додержанням усіх умов та підстав його укладання, тобто лише дійсний шлюб.

Фактичне припинення шлюбу з метою подальшого непоновлення шлюбних відносин не є з погляду закону розлученням. То­му за фактичного припинення шлюбних відносин шлюб продов­жує породжувати сімейні правовідносини, крім випадків вста­новлення для подружжя режиму окремого проживання, передба­ченого статтями 119 і 120 СК (див. коментарі до цих статей).

Закон не встановлює переліку підстав розірвання шлюбу. Вони можуть бути різними. Так, зокрема, згідно з ч. 2 ст. 49 СК причиною розірвання шлюбу може бути небажання чоловіка мати дитину або його нездатність до її зачаття, а відповідно д

о ч. 2 ст. 50 СК відмова дружини від народження дитини або її нездатність до цього.

 

< Попередня   Наступна >