232

---

Стаття 107. Розірвання шлюбу державним органом реєс­трації актів цивільного стану за заявою одного з подружжя

1. Шлюб розривається державним органом реєстрації актів цивільного стану за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя: 1) визнаний безвісно відсутнім; 2) визнаний недієздатним; 3) засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менш як три роки. 2. Шлюб розривається незалежно від наявності між подруж­жям майнового спору.

Ця стаття передбачає підстави розірвання шлюбу в так зва­ному спрощеному порядку — в органах РАЦСу за заявою одно­го з подружжя. Однією з таких підстав є визнання громадяни­на безвісно відсутнім.

Фізична особа може бути визнана судом безвісно відсут­ньою, якщо протягом одного року в місці її постійного прожи­вання немає відомостей про місце її перебування (ч. 1 ст. 43 ЦК). Справи про визнання громадянина безвісно відсутнім роз­глядаються судами за місцем проживання позивача (другого з подружжя). У заяві має бути зазначено, з якою метою заявнику необхідно визнати громадянина безвісно відсутнім, вказано на обставини, що свідчать про безвісну відсутність громадянина, або на обставини, що загрожували громадянину, який пропав безвісти, чи ті, що дають можливість припускати його загибель від конкретного нещасного випадку.

Рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім, яке набрало чинності, ще не свідчить про припинення шлюбу між подружжям. Воно є підставою для розірвання шлюбу, яке здійснюється органами РАЦСу за заявою другого з подружжя. Копія рішення суду про визнання громадянина безвісно від­сутнім або виписка з нього додається до заяви другого з подруж­жя про розірвання шлюбу. Заява подається до відділу РАЦСу за місцем проживання заявника.

Ця підстава є єдиною з перерахованих у статті, що комен­тується, підставою розірвання шл

юбу в органах РАЦСу, оскільки внаслідок оголошення громадянина безвісно відсутнім не може виникнути спору, пов'язаного з дітьми чи майном. Адже спере­чатися фактично нема кому.

Наслідки з'явлення того з подружжя, хто був визнаний безвісно відсутнім, закріплені у ст. 118 СК (див. коментар до цієї статті).

Відповідно до ст. 39 ЦК фізична особа, яка внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлюва­ти значення своїх дій та (або) керувати ними, може бути визна­на судом недієздатною. Порядок визнання громадянина недієздатним передбачений главою 34 ЦПК.

Після набрання чинності рішенням суду про визнання гро­мадянина недієздатним будь-які його дії не мають юридичного значення і не породжують жодних юридичних наслідків. Від імені душевнохворого чи слабоумного, визнаного недієздатним, угоди укладає його опікун.

До заяви про розірвання шлюбу додається копія рішення судку про визнання громадянина недієздатним або виписка з нього. У цьому документі зазначається адреса опікуна одного з по­дружжя, визнаного недієздатним. При одержанні такої заяви орган РАЦСу звертається до опікуна другого з подружжя із за­питом про наявність між подружжям спору, пов'язаного з дітьми або майном. Установлений для відповіді на запит строк не повинен перевищувати одного місяця. При одержанні відповіді про відсутність спору або неодержанні її протягом встановленого у повідомленні повторного строку орган РАЦСу реєструє розірвання шлюбу.

Розірвання шлюбу з особою, засудженою за вчинення зло­чину до позбавлення волі на строк не менш як три роки, про­вадиться в органі РАЦСу лише у тому разі, якщо засуджений відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

До заяви про розірвання шлюбу додається копія вироку су­ду про засудження одного з подружжя до позбавлення волі строком не менш як три роки або виписка з нього. У заяві має зазначатись адреса того з подружжя, хто перебуває у місцях позбавлення волі. При одержанні такої заяви орган РАЦСу сповіщає про це засудженого і встановлює строк для відповіді з приводу наявності або відсутності спору щодо дітей або май­на. Встановлений для відповіді строк не повинен перевищува­ти одного місяця. У разі одержання відповіді про відсутність спору або неодержання її протягом встановленого у повідо­мленні повторного строку орган РАЦСу реєструє розірвання шлюбу.

Якщо той з подружжя, хто перебуває у місцях позбавлення волі, порушить спір щодо дітей або майна, розірвання шлюбу провадиться у судовому порядку.

Можливі ситуації, коли обидва з подружжя засуджені до позбавлення волі строком не менш як три роки. Шлюб між та­кими особами може бути розірваний лише у судовому порядку.

Розірвання шлюбу з особами, умовно засудженими до поз­бавлення волі з обов'язковим залученням до праці, умовно звільненими з місць позбавлення волі у зв'язку з обов'язковим залученням до праці, за іншими підставами звільнення з місць позбавлення волі провадиться на загальних підставах.

Оскільки будь-який майновий спір може розглядатися судом незалежно від наявності чи відсутності шлюбу між сторонами, коментована стаття закріплює положення про те, що орган РАЦСу може розірвати шлюб незалежно від наявності чи відсутності між подружжям майнового спору.

 

< Попередня   Наступна >