141

---

Стаття 110. Право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу

1. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. 2. Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після наро­дження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив про­типравну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини. 3. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою. 4. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового за­пису про народження дитини. 5. Опікун має право пред'явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.

Стаття, що коментується, встановлює вичерпний перелік осіб, які мають право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу. До них належать обидва або один із подружжя, а також опікун недієздатного чоловіка або недієздатної дружини. Крім них ніхто не може вимагати розірвання шлюбу. Залежно від об­ставин шлюб може бути розірвано в суді або в органі РАЦСу.

Частина 2 коментованої статті закріплює виняток із загально­го правила про свободу розірвання шлюбу. При цьому треба за­значити, що це положення обумовлене не обмеженням прав по­дружжя, а захистом інтересів новонародженої дитини та її матері, оскільки будь-які переживання, стреси та інші психологічні фак­тори, що супроводжують процедуру розірвання шлюбу, можуть позначатись на здоров'ї майбутньої або новонародженої дитини та її матері. І лише у тому разі, коли один із подружжя (причому немає значення, чоловік це чи дружина) вчинив протиправну по­ведінку, яка містить ознаки зло

чину, щодо другого з подружжя або дитини, суд може прийняти заяву про розірвання шлюбу.

Треба звернути увагу також на те, що СК на відміну від КпШС пов'язує застосування правила, закріпленого у ч. 2 статті, що коментується, з наявністю кровного споріднення між чоловіком жінки та дитиною. Адже батьком дитини може бути не тільки чоловік жінки, а й інша особа. Тому ч. З коментова­ної статті цілком справедливо встановлює право чоловіка і дру­жини пред'являти позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою (див. коментар до ст. 125).

Чоловік, дружина також мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено з ак­тового запису про народження дитини.

Правило, закріплене у ч. 2 статті, що коментується, застосо­вується й у тому разі, коли дитина народилася мертвою або не дожила до одного року (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України"). Розлучення для матері після та­ких подій — це знову-таки переживання. Тому чоловік має ра­хуватися з тим, що дружина не може у цей період бути сторо­ною у шлюборозлучному процесі.

Крім подружжя, позов про розірвання шлюбу може пред'явити також опікун недієздатного чоловіка або недієздат­ної дружини. Будучи представником недієздатної особи, він діє від імені останньої та в її інтересах. Тому поряд з іншими діями він може подати від імені підопічного заяву про розірвання шлюбу. Але лише у тому разі, якщо цього потребують інтереси недієздатної особи.

 

< Попередня   Наступна >