62

---

Стаття 3. Сім'я

1. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. 2. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. 3. Права члена сім'ї має одинока особа. 4. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У статті, що коментується, вперше в законодавстві зроблено спробу дати нормативне визначення поняття "сім'я". Як зазна­чає Є. Ворожейкін, не може існувати декілька визначень цього поняття у різних галузях права. Воно має бути єдиним, незва­жаючи на те, що поняття "член сім'ї" у кожній галузі відобра­жає притаманну їй специфіку2.

Коментована стаття визначає сім'ю як первинний та ос­новний осередок суспільства і вказує на такі її ознаки, як спільне проживання осіб, котрі пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки. У ч. 2 дано визначення по­няття "сім'я" в юридичному розумінні. У ч. 4 зазначені підстави виникнення сім'ї: шлюб, кровне споріднення, усиновлення, а також інші підстави, не заборонені законом і такі, що не суперечать моральним засадам суспільства. У дру­гому абзаці ч. 2 підкреслюється, що подружжя вважається сім'єю й тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками або з інших поважних причин не проживають спільно. У цьому разі йдеться про виняток із загального правила. У третьому абзаці цієї частини підкреслено, що дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Це п

ояс­нюється тим, що є природні підстави виникнення сім'ї — кровне споріднення та взаємні права й обов'язки батьків і дітей.

У ч. З зазначається, що права члена сім'ї має одинока осо­ба. З цим положенням навряд чи можна погодитися. Адже у та­кому разі немає природних підстав виникнення сім'ї — шлюбу, кровного споріднення. Крім того, особа, у якої немає кровного споріднення з іншими особами, як правило, ні з ким не пов'язана взаємними сімейними правами та обов'язками. Ви­няток становлять відносини між колишніми членами сім'ї, на­приклад, між колишнім подружжям, якщо один з них зо­бов'язаний сплачувати другому аліменти, та відносини, що ви­никають з права вітчима, мачухи на отримання аліментів від па­синка, падчерки, з якими вони багато років не живуть однією сім'єю (ст. 270 СК).

З урахуванням сказаного навряд чи можна погодитися з по­зицією І. Дзери, яка вважає, що у ст. З СК відсутнє визначен­ня поняття сім'ї в юридичному розумінні. Як вже зазначалось, у цій статті таке визначення є, викладені ознаки сім'ї та при­родні підстави її виникнення. Інша справа, що це визначення є недосить вдалим. Можна висловити зауваження й стосовно де­яких інших ознак сім'ї, наведених у ст. 3.

У літературі розрізняють поняття сім'ї в соціологічному та юридичному розумінні.

Визначаючи поняття сім'ї, необхідно виходити з того, що шлюб та сім'я, як зазначав Ф. Енгельс у праці "Походження сім'ї, приватної власності та держави" на підставі досліджень Л. Моргана та М. Ковалевського, — явища історично мінливі. Вони змінюються з розвитком суспільства: спочатку — під впливом природних причин3, а потім — економічних. Природ­ною основою сім'ї є шлюб, кровне споріднення та прирівняні до них відносини. Характерною ознакою сім'ї є спільне життя (це поняття не можна ототожнювати з поняттям спільного про­живання та спільного побуту). Поняття спільного життя, як за­значає Є. Ворожейкін, значно ширше за поняття спільного проживання. Спільне життя — це не тільки спільне проживан­ня, ай спільність сімейних інтересів, взаємна потреба у постійному спілкуванні одне з одним1. Тому, розглядаючи пи­тання про ознаки сім'ї, правильніше говорити про спільне жит­тя, а не про спільне проживання чи спільний побут. Ознаками сім'ї є також взаємна моральна та матеріальна підтримка та спільне виховання її членами одне одного, насамперед підрос­таючого покоління.

На підставі викладеного можна дати таке визначення понят­тя сім'ї в соціологічному розуміння: сім'я — це історично визна­чена організована соціальна спільність, заснована на шлюбі та кровному спорідненні (або лише на шлюбі чи лише на кровному спорідненні), усиновленні та взятті дітей на виховання, харак­терними рисами якої є спільне життя членів сім 1, взаємна мо­ральна та матеріальна підтримка та спільне виховання ними од­не одного, насамперед підростаючого покоління.

Важко погодитись із запропонованим деякими авторами по­няттям сім'ї як союзу осіб, який має певні характерні риси2. Сім'я, наприклад мати й малолітня дитина, може й не являти собою союзу осіб.

Від поняття сім'ї в соціологічному розумінні треба відрізня­ти поняття сім'ї в юридичному розумінні. Останнє поняття, як зазначає В. Рясенцев, — це зв'язок юридичний3. Для сім'ї в юридичному розумінні характерне те, що її члени мають взаємні права та обов'язки, зміст яких залежить від їх правово­го становища. На цю ознаку вказує і ч. 2.

З урахуванням наведеного сім'ю в юридичному розумінні можна характеризувати як історично визначену організовану соціальну спільність, пов'язану взаємними правами та обов'язка­ми, які випливають зі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, взяття дітей на виховання. Такій сім'ї притаманні ті ж ознаки, що й сім'ї в соціологічному розумінні, а саме: спільне життя її членів, взаємна моральна та матеріальна підтримка і взаємне виховання ними одне одного, насамперед підростаючого по­коління. Однак на відміну від сім'ї в соціологічному розумінні для сім'ї в юридичному розумінні, як вже зазначалося, характерне те, що її члени пов'язані взаємними правами та обов'яз­ками. Водночас, як зазначає В. Рясенцев, сімейні права та обов'язки можуть існувати не лише між членами однієї сім'ї, а й між окремими членами різних сімей. Так, дорослі діти, які створили власні сім'ї, мають певні обов'язки перед своїми бать­ками, неповнолітніми братами та сестрами, які проживають в інших сім'ях.

Сім'ї як історично визначеній організованій соціальній спільності притаманні біологічна, господарська та ідеологічна функції. Біологічна функція спрямована на продовження людського роду, фізичне та духовне відтворення суспільства і тісно пов'язана з ідеологічною. Господарська функція передбачає спільне використання доходів і ведення домашнього господарства. Вона може бути спрямована на спільне ведення бізнесу, передачу нагромадженого майна у спадок. У селянській (фер­мерській) сім'ї ця функція дістає вияв у спільній підприєм­ницькій діяльності по виробництву, переробці та реалізації сільськогосподарської продукції. Зміст господарської функції залежить від соціального прошарку, до якого належать члени сім'ї. Ідеологічна функція спрямована на взаємне виховання членів сім'ї, насамперед підростаючого покоління, її зміст та­кож залежить від соціального прошарку, до якого належать чле­ни сім'ї. Залежно від функцій у сім'ї треба розрізняти три види відносин: біологічні, майнові, ідеологічні. Біологічними є не тільки відносини, пов'язані з продовженням людського роду, а й ті, що виникають зі споріднення.

 

< Попередня   Наступна >