Головна Науково-практичні коментарі Сімейний кодекс Розділ І (ст.1-20) Стаття 12. Обчислення строків, встановлених у цьому Кодексі

Стаття 12. Обчислення строків, встановлених у цьому Кодексі

Сімейний кодек - Розділ І (ст.1-20)
144

Стаття 12. Обчислення строків, встановлених у цьому Ко­дексі

1. Строки, встановлені у цьому Кодексі, обчислюються відповідно до Цивільного кодексу України.

Положення цієї статті мають відсильний характер. У ній за­значено, що строки, встановлені в СК, обчислюються відповідно до ЦК. Однак у ЦК 1963 р. обчислення строків докладно не ре­гулюється. Він регулює лише питання, пов'язані з позовною давністю, строками дії доручення, визнання особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою. Більш детально обчис­лення строків регулюється у главі 18 ЦК. Згідно зі ст. 251 цього Кодексу строк — це певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Водночас у цій же статті закріплене поняття "термін", тобто певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, що має юридич­не значення. Відповідно до ст. 252 ЦК строк визначається рока­ми, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін — кален­дарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче наста­ти. Згідно зі ст. 253 ЦК перебіг строку починається з наступно­го дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до ст. 254 ЦК строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число ос­таннього року строку, а строк, що визначений місяцями, — у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа (наприклад, на ЗО лютого), строк спли­ває в останній день цього місяця. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений згідно з законом у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Треба зазначити, що не всі наведені вище положення ЦК можуть застосовуватися до обчислення строків, закріплених в СК. Так, в останньому відсутні строки, які об

числюються дня­ми, тижнями, кварталами. В СК строки обчислюються місяця­ми, наприклад, строк реєстрації шлюбу (ст. 32) і його розірван­ня органом РАЦСу (ч. 2 ст. 106), роками (ч. 4 ст. 76, статті 84 і 86, ч. 2 ст. 110, статті 129 і 139) (див. коментарі до цих статей). Крім того, в СК зафіксовані строки, пов'язані з досягненням особою певного віку. Так, відповідно до ст. 180 батьки зо­бов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тобто 18 років, а згідно з ч. 1 ст. 199 якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріаль­ної допомоги, — до досягнення ними 23 років.

На зазначені вище строки не поширюється положення ст. 253 ЦК про початок перебігу строку. Ці строки починають обчислюватися з моменту виникнення відповідного суб'єктивно­го права, яке припиняється у момент досягнення особою пев­ного віку. Треба зазначити, що у цивільному праві також є строки, перебіг яких припиняється у певний момент, напри­клад, строк для прийняття спадщини (ст. 1270 ЦК).

 

< Попередня   Наступна >