103

---

Стаття 13. Міжнародні договори України

1. Частиною національного сімейного законодавства України є міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верхов­ною Радою України.

Зміст цієї статті відповідає положенню ч. 1 ст. 9 Конституції, відповідно до якого чинні міжнародні договори, згода на обов'яз­ковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства нашої держави. Наведене положен­ня стосується насамперед міжнародних конвенцій, учасницею яких є Україна, і договорів про правову допомогу у цивільних та сімейних справах. Серед конвенцій, що мають значення для ре­гулювання сімейних відносин, треба виділити ратифіковану Вер­ховною Радою України 17 липня 1997 р. Конвенцію про захист прав та основних свобод людини 1950 року, ст. 8 якої гарантує право на повагу до особистого та сімейного життя, і Конвенцію про права дитини. Положення ст. 8 першої Конвенції закріплено у ч. 1 ст. 32 Конституції. Цьому положенню також відповідає зміст ч. 4 ст. 7 СК. Положення Конвенції про права дитини діста­ли відображення у статтях 51 і 52 Конституції, ч. 7 ст. 7 СК і у статтях, які регулюють особисті немайнові та майнові відносини між батьками й дітьми (див. коментарі до глав 13—15), а також у розділі IV СК "Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування" (див. коментарі до цього розділу). Для регулювання сімейних відносин певне значення має також Конвенція про пра­вову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах (між країнами СНД), ратифікована Вер­ховною Радою України 10 листопада 1994 р.

На необхідності врахування міжнародних договорів під час застосування законів нашої держави наголошено у п. 4 поста­нови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя". У ньому підкреслено, що виходячи з положення ст. 9 Конституції України

про те, що чинні міжнародні догово­ри, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою Ук­раїни, є частиною національного законодавства нашої держави, суд не може застосовувати закон, який регулює розглядувані у цій постанові відносини, інакше, ніж міжнародний договір. Водночас міжнародні договори застосовуються, якщо вони не суперечать Конституції України.

 

< Попередня   Наступна >