107

---

Стаття 15. Виконання сімейних обов'язків

1. Сімейні обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу. 2. Якщо особа визнана недієздатною, її сімейний обов'язок особистого немайнового характеру припиняється у зв'язку з не­можливістю його виконання. Майновий обов'язок недієздатної особи за її рахунок виконує опікун. 3. Якщо в результаті психічного розладу, тяжкої хвороби або іншої поважної причини особа не може виконувати сімейного обов'язку, вона не вважається такою, що ухиляється від його ви­конання. 4. Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'яз­ку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Від суб'єктивних сімейних прав треба відрізняти сімейні обов'язки. Якщо суб'єктивне сімейне право, як вже зазначало­ся, — це передбачений нормами об'єктивного права ступінь можливої поведінки правомочного суб'єкта, то суб'єктивний обов'язок — це передбачений нормами об'єктивного права ступінь належної поведінки зобов'язаного суб'єкта. Так, у сімейних пра­вовідносинах, які належать до другої та третьої з виділених Є. Ворожейкіним груп (див. коментар до ст. 14 СК), реалізація суб'єктивних сімейних прав залежить від розсуду правомочного суб'єкта, а виконання сімейних обов'язків від цього не зале­жить. Ця особа має виконувати свій обов'язок на вимогу пра­вомочної особи. У сімейних правовідносинах, віднесених Є. Ворожейкіним до першої групи, виконання обов'язків можли­ве на вимогу не тільки правомочної сторони, а й компетентних органів опіки та піклування, прокурора. Так, згідно зі ст. 361 Закону України від 5 листопада 1991 р. "Про прокуратуру" в ре­дакції Закону від 12 липня 2001 р. прокурор може від імені дер­жави вчиняти процесуальні та інші дії, спрямовані на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбаче­них законом. Підставою представництва прокуратур

ою інтересів громадянина в суді є його неспроможність через фізичний стан, матеріальне становище або інші поважні причини са­мостійно захищати свої порушені або оспорювані права або ре­алізовувати процесуальну правомочність. Так, прокурор може пред'явити позов про стягнення аліментів на користь дитини або непрацездатної особи, позбавлення батьків (одного з батьків) батьківських прав (ст. 165 СК). Однак це не буде позов щодо виконання батьками їх обов'язків. У разі позбавлення батьків батьківських прав суд може за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів.

Суб'єктивні сімейні обов'язки, як й права, тісно пов'язані з особою. Тому вони також не відчужуються і не передаються (ч. 1 ст. 15 СК), не можуть переходити у спадщину. У сімейних пра­вовідносинах зобов'язана особа, визнана недієздатною, не мо­же своїми діями створювати для себе права та обов'язки (ст. 16 ЦК 1963 р.; ст. 41 ЦК 2003 р.). Тому її сімейний обов'язок осо­бистого немайнового характеру припиняється у зв'язку з не­можливістю його виконання. Так, ця особа позбавляється обов'язків, пов'язаних з вихованням дитини. Більше того, у недієздатних батьків або одного з них можна відібрати дитину без позбавлення їх батьківських прав (див. коментар до ст. 170 СК). Визнання одного з подружжя недієздатним є однією з підстав розірвання шлюбу в органах РАЦСу (див. коментар до ст. 107 СК).

Майнові ж обов'язки недієздатної особи не припиняються. Так, наприклад, вона зобов'язана платити аліменти на дитину. Тому недієздатна особа може бути відповідачем у суді за позо­вом щодо встановлення батьківства. При цьому її законним представником має бути опікун. Майнові обов'язки недієздат­ної особи за рахунок останньої також виконує її опікун.

Частина 3 коментованої статті встановлює, що якщо в ре­зультаті психічного розладу, тяжкої хвороби або іншої поваж­ної причини особа не може виконувати сімейного обов'язку, вона не вважається такою, що ухиляється від його виконання. У такому разі особа не несе відповідальності за невиконання сімейного обов'язку. Проте вона не звільняється від виконан­ня зазначеного обов'язку. У такому разі може надаватися відстрочка або розстрочка виконання (ст. 351 ЦПК; ст. 33 За­кону України від 21 квітня 1999 р. "Про виконавче проваджен­ня"). Якщо зазначені в ч. З цієї статті обставини відпадають, зобов'язана особа повинна виконувати свій сімейний обов'язок. Наприклад, особа, яка внаслідок тяжкої хвороби не працювала і не мала коштів для сплати аліментів, а потім ви­дужала, має сплачувати аліменти. При цьому з неї буде стягне­на заборгованість (див. коментар до ст. 195). Майновий обов'язок суб'єкта сімейних правовідносин може бути припинений, якщо відпадуть умови його існування (див. коментар до ч. З ст. 82).

У разі невиконання або ухилення від виконання сімейних обов'язків можуть наставати наслідки, передбачені СК або до­мовленістю (договором) сторін (ч. 4 ст. 15 СК; див. коментар до ст. 18).

 

< Попередня   Наступна >