199

---

Стаття 330. Неподання митному органу документів, необхідних для здійснення митного контролю

Неподання митному органу в установлений законодавством строк документів, передбачених відповідно до цього Кодексу для здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, незалежно від подання письмової декларації, - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян у розмірі до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб підприємств - до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об’єкт правопорушення – встановлений цим Кодексом (ст.45) порядок надання документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю.

Об’єктивна сторона – неподання митному органу України необхідних для здійснення митного контролю:

а) документів на товари, інших, чим декларація;

б) документів на транспортні засоби, інших, чим декларація.

При цьому під необхідними для митного контролю документами варто розуміти такі документи, що повинні представлятися в зв’язку зі здійсненням митного контролю і проведенням митного оформлення і повинні:

1)або містити відомості, необхідні для митного контролю і митного оформлення (наприклад, статут підприємства, контракти і договори, укладені ними; фінансові документи, що підтверджують розрахунки цих підприємств тощо);

2) або бути підставою для переміщення предметів (наприклад, експортна або імпортна ліцензія, дозволи, легалізовані у встановленому порядку документи на право спадкування тощо);

3) а також інші документи, перелік яких визначається у відповідності зі ст.45 МК України.

Неподання таких

документів може виражатися як у виді відхилення (наприклад, коли особі відомо про обов’язок дати їх митному органу у визначені терміни, що особою порушуються), так і у виді непокори розпорядженню або вимозі посадової особи митного органа дати документи. Непокора законному розпорядженню або вимозі посадової особи митного органа України при виконанні нею своїх службових обов’язків може виражатися у відкритій відмові від виконання законного розпорядження або вимоги, або іншому навмисному його невиконанні, при цьому під невиконанням розуміється нездійснення дій, передбачених розпорядженням або вимогою, учинення дій, заборонених розпорядженням або вимогою, або неналежне (несвоєчасне, неповне, неточне) виконання розпорядження або вимоги.

Це правопорушення має самостійний склад, об”єктивна сторона якого виражена у бездіяльності, саме - неподанні (недоставленні в місце призначення) митному органу у встановлені законодавством строки документів необхідних для митних цілей, незалежно від того, чи була подана письмова митна декларація.

Згідно з ч.2 ст.86 цього Кодексу, подання митної декларації повинно супроводжуватися поданням митним органам транспортних, комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України або уповноваженим органам.

Документ – це діловий папір, що посвідчує певний юридичний факт, підтверджує право на ввезення (вивезення) та транзит товарів та транспортних засобів та (або) служить доказом заявлених у митній декларації відомостей, надає можливість ідентифікувати заявлені в митній декларації та представлені до митного оформлення товари.

Згідно статті 54 цього Кодексу, документи, необхідні для здійснення митного контролю подаються митному органу при:

1) перетинанні товарами і транспортними засобами митного кондону України;

2) декларуванні товарів і транспортних засобів;

3) повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кондон України;

4) здійснення митними органами інших контрольних функцій.

Таким чином, надання документів є обов”язком відповідних осіб, встановленим правовими актами по митній справі.

Для визначення об”єктивної сторони в таких правопорушеннях є важливим встановлення терміну подання документів до митного органу, порушення якого буде кваліфікуватися за даною статтею цього Кодексу.

Оскільки об”єктивна сторона цього правопорушення виражається саме в неподанні необхідних документів у встановлений законодавством строк, то орієнтування щодо строків подання цих документів повинно здійснюватись, у більшості випадків саме на встановлені закононодавством строки декларування товарів та транспортних засобів, при цьому, сам факт надання митному органу письмової митної декларації не відіграє для даного складу правопорушення ніякої ролі.

Строки надання необхідних для митного контролю та митного оформлення документів можуть розрізнятися:

-за суб”єктами переміщення товарів та транспортних засобів; за режимом, в якому вони переміщуються через митний кордон;

-за митним режимом, в якому вони розміщені на митній території України (ст.214);

-за іншими ознаками (ст.108).

Строки подання документів є різними - від одночасного з пред”явленням товарів митному органу (для громадян) ч.2ст.85 цього Кодексу - до 3-х років (для товарів, що розміщені у режимі митний склад) ч.1 ст.214 цього Кодексу.

Законодавець, крім вищезазначених, визначає й такі строки:

1) не пізніше ніж через три години з моменту прибуття у пункт пропуску на митному кордоні України, а у разі виїзду за межі митної території - не пізніше ніж за три години до перетинання митного кордону України - для порожніх транспортних засобів та транспортних засобів, що переміщують пасажирів (ч.3 ст.85);

2) протягом 10 днів з дня достави товарів і транспортних засобів у митний орган призначення (ч.1ст.85);

3) 3 місяці, а у випадку продовження митницею терміну – 4 місяці, якщо товари зберігаються на складах тимчасового зберігання (ст.108), та таке інш.

Як витікає із ст.54 цього Кодексу, суб”єктами цього правопорушення є особи, на яких лежить обов”язок подання таких документів митному органу. Це посадові особи підприємств (декларанти (п.5 ст.1), митні брокери (ст.176), перевізники (п. 22 ст.1), митні перевізники (ст.182) та інші посадові особи підприємств (п.30.ст.1) і громадяни (п.4ст.1), що досягли віку адміністративної відповідальності й знаходяться в осудному стані.

Суб”єктивна сторона правопорушенння характеризується умисною формою вини.

Правопорушення передбачене ст.330 цього Кодексу, тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян у розмірі до п”яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб підприємств до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

< Попередня   Наступна >