Головна Науково-практичні коментарі Митний кодекс Глава 57 (ст.329-355) Стаття 332. Недоставлення до митного органу товарів, транспортних засобів, документів

Стаття 332. Недоставлення до митного органу товарів, транспортних засобів, документів

Митний кодекс - Глава 57 (ст.329-355)
187

Стаття 332. Недоставлення до митного органу товарів, транспортних засобів, документів

Недоставлення до митного органу товарів, транспортних засобів, що перебувають під митним контролем і перевозяться з одного митного органу до іншого, а так само прийнятих для передачі митному органу митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби -тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об”єкт. Це правопорушення посягає на порядок митного оформлення товарів та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України.

Об’єктивна сторона – недоставлення до митного органу України товарів, транспортних засобів, що перебувають під митним контролем і перевозяться з одного митного органа України до іншого, а так само прийнятих для передачі митному органу України митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби. У відповідності зі ст.ст. 94, 154 цього Кодексу, підприємство і громадянин, що прийняли товари і транспортні засоби до перевезення, зобов'язані доставити в митницю призначення товари і транспортні засоби, а також документи на них, які підлягають врученню цій митниці в строк, що відповідно до ч.2 ст.158 цього Кодексу встановлюється митним органом відправлення відповідно до нормативів на перевезення вантажів, виходячи з можливостей виду транспорту, використовуваного для такого перевезення, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення.

Слід мати на увазі, що в разі недоставлення митних вантажів в митницю призначення в наслідок аварії або дії непереборної сили, відповідальність по ст.332 цього Кодексу не настає за умовами застосування перевізником всіх можливих заходів до збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання і повідомлення про це в найближчий митний орган. Ці обставини повинні бути підтверджені

відповідними документами.

Перевізник – особа, зареєстрована як суб”єкт підприємницької діяльності, яка в установленому законом порядку, з використанням належних їй або найманих нею транспортних засобів переміщує товари через митний кордон україни, або здійснює перевезення товарв що перебувають під митним контролем, між митними органами на территорії України (п. 22 ст.1).

Митний перевізник - підприємство-резидент України, яке здійснює перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, без застосування при цьому заходів гарантування доставки товарів до митного органу призначення (ст.182).

Декларант – юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України (п.5 ст.1).

Митний брокер (посередник) – підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються черех митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності (ст.176)

Документ – це діловий папір, що посвідчує певний юридичний факт, підтверджує право на ввезення (вивезення) та транзит товарів та транспортних засобів та (або) служить доказом заявлених у митній декларації відомостей, надає можливість ідентифікувати заявлені в митній декларації та представлені до митного оформлення товари.

Під недоставленням товарів та транспортних засобів, треба розуміти фактичне незнаходження на місці призначення (у відповідному митному органі) товарів та транспортних засобів, що перебувають під митним контролем у визначені законодавством строки.

Під недоставленням документів на товари і транспортні засоби, необхідно розуміти - невручення (ненадання) перевізником (митним перевізником) або декларантом (митним брокером) товаросупровідних документів відповідного типу за видом транспорту (товаротранспортної або залізничної накладних, передатної відомості, коносаменту, маніфесту, генеральної декларації, акту приймання-передачі товару, та інш.) та комерційних документів на переміщувані товари і транспортні засоби одночасно з наданням повідомлення про їх прибуття.

Таким чином, об”єктивна сторона цього порушення може бути виражена бездіяльністю перевізника (митного перевізника), яким порушенно встановлені законодавством строки доставки товарів, транспортних засобів та документів на них у митницю приначення.

Недоставлення товарів, транспортних засобів та документів на них, а так само прийняті для передачі митному органу документи на них взагалі, в залежності від причини, такої події, кваліфікуються також за іншими статтями митного Кодексу. Наприклад, якщо перевізник або декларант фактично не може доставити товари, транспортні засоби, у зв”язку з їх втратою, їх дії повинні також кваліфікуватися за ст.331 цього Кодексу.

За недоставлення (невручення) документів на певні товари та транспортні засоби, суб”єкт буде нести відповідальність за цією статтею тільки у випадку, якщо встановлено, що документи були їм прийняті для передачі митному органу призначення, однак за якихось обставин не були доставлені до митного органу. В іншому випадку кваліфікація дій суб”єкта за ст.332 цього Кодексу буде невірною.

Слід мати на увазі, що в разі недоставлення митних вантажів в митницю призначення в наслідок аварії або дії непереборної сили, відповідальність по ст.332 цього Кодексу не настає за умовами застосування перевізником всіх можливих заходів до збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання і повідомлення про це в найближчий митний орган. Ці обставини повинні бути підтверджені відповідними документами.

Суб”єктами цього правопорушення можуть бути посадові особи підприємств - декларант або митний брокер, перевізник або митний перевізник (в залежності від того, на кому саме в проміжок часу, коли було здійснено порушення, лежав обов”язок доставлення певних товарів, транспортних засобів, а так само документів на них у митний орган) та громадяни, що підлягають адміністративній відповідальності.

Суб”єктивна сторона даного правопорушення характеризується умисною формою вини.

Санкція цієї статті передбачає накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі від п”ятидесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук