108

---

Стаття 82. Тимчасова та неповна декларація

Якщо декларант з поважних причин, перелік яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, не може здійснити у повному обсязі декларування товарів і транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України, безпосередньо під час переміщення їх через митний кордон України (крім товарів, які переміщуються транзитом через територію України), такі товари можуть бути випущені у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації та під зобов'язання про подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніше ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг. Рішення про можливість випуску товарів у вільний обіг з наступним оформленням митних документів у повному обсязі приймається митним органом виходячи з обставин переміщення таких товарів через митний кордон України, характеристики підприємства, установи, організації та за умови сплати належних податків і зборів у повному обсязі.

Тимчасова, чи неповна, декларація подається, коли декларант у силу особливих причин не може подати повну декларацію. У практиці ряду європейських країн така декларація називається попередньою (наприклад, у Франції - declaration provisoire). Найчастіше декларант виявляється нездатним надати повну декларацію через відсутність необхідної інформації, неотримання в термін необхідних для декларування документів. Тимчасову декларацію митний орган дозволяє подавати в окремих форс-мажорних ситуаціях (при наданні термінової гуманітарної допомоги населенню, що постраждало в результаті стихійних лих, і т.д.).

Статтею визначені основні особливості застосування неповної декларації.

По-перше, вона може бути подана тільки з дозволу митного органа, що проводить митне оформлення. При цьому обов’язково в

раховуються характеристики підприємства, умови сплати необхідних податків та зборів у повному обсязі.

По-друге, неповна декларація повинна містити основні відомості, необхідні для митних цілей (насамперед інформацію, що дозволяє ідентифікувати товари, що декларуються, транспортні засоби, якими вони переміщуються через митний кордон України).

По-третє, протягом установленого митним органом терміну декларант зобов'язаний надати всю відсутню інформацію для подачі повної декларації (тому неповну декларацію інакше називають тимчасовою).

Неповна декларація відрізняється від звичайної митної декларації тільки обсягом інформації, що заявляється митному органу. Причому, як уже відзначалося, декларант протягом установленого терміну зобов'язується надати усі відсутні документи і відомості митному органу, для проведення митного оформлення даної партії товарів.

Подача тимчасової декларації допускається, якщо декларант не може подати повну декларацію (ВМД) у силу особливих причин, під якими розуміються:

- відсутність на дату подачі декларації сформованої товарної партії, яка може бути фактично пред'явлена митному органу;

- неможливість визначення кількості, якості товарів і їхньої вартості на дату подачі ВМД.

Тимчасова декларація заповнюється відповідно до порядку заповнення ВМД, який діє у відношенні митного режиму, що заявляється, з урахуванням деяких особливостей: зазначається кількість товарів, що планується перемістити через митний кордон без вказівки номерів і дат транспортних документів; інші відомості, що залежать від кількості і якості товару, вказуються орієнтовно; митні податки та збори розраховуються, виходячи з умовної (тимчасової) оцінки товару, що базується на ціновій інформації Державної митної служби України або визначеної одним з інших методів визначення митної вартості.

Не пізніше 30 днів після випуску товарів у вільний обіг декларант представляє в митний орган, що проводив митне оформлення цього товару, повну вантажну митну декларацію

 

< Попередня   Наступна >