71

---

Глава 11. Декларування

Стаття 81. Процедура декларування

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Перелік товарів, що підлягають обов'язковому декларуванню, встановлюється цим Кодексом та актами Кабінету Міністрів України.

Під декларуванням у митному законодавстві розуміється заява митниці за встановленою формою (письмовою, усною чи іншою) точних відомостей про товари і транспортні засоби, необхідних для здійснення митного оформлення і проведення митного контролю. Як правило, декларування здійснюється в наступних основних випадках:

а) при переміщенні товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

б) при зміні митного режиму у відповідності статті 186 цього Кодексу України (наприклад, у випадку, коли товар, що зберігався на митному складі, продається покупцю, режим митного складу міняється на режим випуску для вільного використання);

в) в інших випадках, обумовлених актами чинного митного законодавства (наприклад, товари, розміщені відповідно до митного режиму митний склад, підлягають повторному митному оформленню, що передбачає подачу нової митної декларації, при анулюванні ліцен

зії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу та ліквідації митного ліцензійного складу).

Результати декларування товарів і транспортних засобів можуть бути використані посадовими особами митного органа в різних цілях, а саме: правоохоронних (для боротьби з контрабандою й іншими порушеннями митних правил), податкових (як податкову декларацію), для адміністративного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (з метою здійснення квотування, ліцензування і т.д.), організації інших видів державного контролю на митному кордоні (ветеринарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного і т.д.), ведення зовнішньоторговельної (митної) статистики і інши.

Принцип митного декларування означає, що всі основні дані, необхідні для розрахунку розмірів податків та зборів і виконання митних формальностей, повинні бути представлені безпосередньо особою, що переміщує товар через митний кордон України (власником товару, його володільцем і т.д.), чи митним брокером.

Очевидно, що такий порядок одержання інформації для митних цілей не виключає можливості свідомого надання декларантом митному органу недостовірних чи неточних відомостей.

Форма і порядок декларування визначаються Кабінетом Міністрів України. Основними формами декларування є письмова й усна. Законодавство передбачає можливість застосування інших форм декларування наприклад, шляхом здійснення конклюдентних дій.

У сучасній митній практиці декларування через здійснення конклюдентних дій практикується в міжнародних аеропортах, де організована система "зелених коридорів". Пасажир, не складаючи письмової декларації, самим фактом вибору "зеленого коридору" заявляє митниці про відсутність товарів, що підлягають оподаткуванню або заборонених до ввезення (вивезення) товарів.

Як правило, усне декларування допускається при митному оформленні ручної поклажі й особистого багажу пасажирів.

Громадяни, які в'їжджають (виїжджають) в Україну, здійснюють декларування предметів, що переміщуються ними через митний кордон України, в усній формі, крім випадків переміщення предметів, які декларуються в обов'язковому порядку, або предметів в обсягах, що підлягають оподаткуванню.

При декларуванні товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України фізичними особами, в митної декларації оголошуються наступні відомості:

- режим переміщення громадянина і товарів та інших предметів через митний кордон України: в'їзд, виїзд, транзит.

- відомості про особу: прізвище, ім'я, по батькові; серія і номер паспорта.

- місце постійного проживання (країна).

- громадянство (підданство).

- з якої чи/та в яку країну прямує.

- чи прямують разом з особою діти, скільки.

- кількість місць супроводжуваного багажу, включаючи ручну поклажу.

- кількість місць несупроводжуваного багажу, відправленого за вантажними документами.

- сума національної валюти України, іншої валюти готівкою, валютних цінностей, кількість виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння у будь-якому вигляді і стані.

- наявність товарів, які потребують обов'язкового декларування і переміщення яких через митний кордон здійснюється за дозвільними документами відповідних компетентних органів - будь-якої зброї, боєприпасів і вибухових речовин, наркотиків і психотропних речовин, предметів старовини і мистецтва, друкованих видань та інших носіїв інформації, отруйних і сильнодіючих речовин та ліків, радіоактивних матеріалів, об'єктів флори і фауни, їхніх частин і одержаної з них продукції, високочастотних радіоелектронних пристроїв і засобів зв'язку.

- наявність товарів, які підлягають обкладенню податками.

- наявність товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться).

- транспортний засіб.

- додаткова інформація про найменування та інші відмінні ознаки товару; номер і дата видачі дозвільного документа та назва органу, що його видав; вартість товарів у національній валюті або доларах США.

- відомості про транспортний засіб - вид, марка, рік випуску, об'єм двигуна, номери шасі, кузова, двигуна; митний режим - ввезення/вивезення (тимчасове, зворотне).

Подана декларація засвідчується підписом особи, що переміщується через митний кодон України.

Подана декларація засвідчується підписом особи, що перетинає митний кодон України.

Бланк митної декларації приведено на мал.1 до цієї статті.

Товари, що безпосередньо ввозяться громадянами в супроводжуваному багажі або пересилаються в несупроводжуваному багажі, надходять на адреси громадян у вантажних відправленнях, міжнародних поштових відправленнях та міжнародних експрес-відправленнях і сумарна митна вартість яких перевищує 1000 євро та/або 100 кг, декларуються як суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, тобто, з заповненням вантажної митної декларації (див нижче) крім випадків, передбачених законодавством України (наприклад, особисті речі, тобто, предмети першої необхідності, які призначені для забезпечення життєдіяльності власника-громадянина, є його власністю й призначені виключно для власного користування такого громадянина, декларуються усно чи письмово за бажанням власника таких речей або на вимогу особи митного органу; при цьому в разі обрання письмового декларування заповнюється пасажирська митної декларація ).

Особлива форма передбачена для декларації транспортних засобів, що переміщуються фізичними особами через митний кордон України (незалежно від їх вартості) - МД-7.

Дана декларація заповнюється власником транспортного засобу або його довіреною особою, що безпосередньо здійснює переміщення транспортного засобу індивідуального користування, номерного вузла чи агрегату через митний кордон України.

В декларації зазначаються наступні відомості:

- громадянство, прізвище, ім'я та по батькові особи, що переміщує транспортний засіб (номерний вузол чи агрегат);

- повна адреса постійного проживання особи, що переміщує транспортний засіб (номерний вузол чи агрегат);

- паспортні дані особи, що переміщує транспортний засіб (номерний вузол чи агрегат);

- загальні відомості про транспортний засіб:

а) марка: марка та модель транспортного засобу, вузла чи агрегату до нього згідно з реєстраційними й технічними документами;

б) номер двигуна;

в) номер кузова;

г) номер шасі;

ґ) рік виробництва (визначається за ідентифікаційним номером кузова);

д) фактурна вартість транспортного засобу (номерного вузла чи агрегату) на підставі наявних належним чином оформлених договорів купівлі-продажу, дарування, міни, а також рахунків, рахунків-фактур, фактур, інвойсів тощо;

е) реєстраційний номер або транзитний номерний знак для разових поїздок;

є) колір транспортного засобу.

- мета ввезення/вивезення: (для особистого користування, відчуження, транзиту, тимчасово, на постійно, перегін за дорученням власника)

В декларації також зазначаються прізвище, ім'я, по батькові особи, що переміщує транспортний засіб (номерний вузол чи агрегат) і дається зобов'язання про зворотне ввезення/вивезення, транзит із зазначенням терміну (число, місяць, рік) та країни призначення. Ця інформація завіряється підписом особи, що переміщує транспортний засіб (номерний вузол чи агрегат), з проставленням дати подання такого зобов'язання.

Особа, що переміщує транспортний засіб (номерний вузол чи агрегат), засвідчує своїм особистим підписом відповідність заявлених ним даних до фактичних, проставляє дату заповнення МД-7 та подає її разом з потрібними документами до митного оформлення. З метою прискорення митного оформлення транспортного засобу індивідуального користування (номерного вузла чи агрегату) за згодою особи, яка переміщує через митний кордон України транспортний засіб (номерний вузол чи агрегат), можливе заповнення МД-7 декларантом.

Бланк декларації форми МД-7 приведено на мал. 2 до цієї статті.

Декларування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України юридичними особами та приватними підприємцями (в тому числі без створення юридичної особи).

Основним документом, що використовується для декларування товарів і транспортних засобів у торговому обігу, є вантажна митна декларація (ВМД).

Прототипом ВМД став єдиний адміністративний документ (ЄАД), що використовується у країнах ЄС і ЄАСТ.

Вантажна митна декларація (далі - ВМД) – письмова заява встановленої форми, що подається митному органу й містить відомості про товари, які переміщуються через митний кордон України, та митний режим, у який вони заявляються, а також інформацію, потрібну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Одним з основних понять при декларуванні товару є самостійний вибір декларантом митного режиму (стаття 186) .

ВМД складається на партію товару, тобто, на:

-товари, що переміщуються на адресу одного одержувача за одним перевізним документом (транспортною накладною, коносаментом тощо), відповідно до правил (порядку) перевезення товарів відповідним видом транспорту, передбачених законодавством України та міжнародними договорами, укладеними в установленому законодавством порядку.

-партію товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом або лініями електропередачі, визначається в порядку, установленому спеціальними актами законодавства України;

-товари, що належать підприємствам та переміщуються в ручній поклажі одним громадянином у пасажирському відділенні (салоні) транспортного засобу, яким прямує цей громадянин, відповідно до правил (порядку) перевезення ручної поклажі цим видом транспорту, передбачених законодавством України та міжнародними договорами, укладеними в установленому порядку.

Кабінет Міністрів України визначив коло товарів, декларування яких проводиться з заповненням вантажної митної декларації:

-на товари, що переміщуються через митний кордон України підприємствами й митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 100 Євро;

-на товари, що підлягають державному експортному контролю;

-на товари, що переміщуються в митному режимі митного складу (див. статті 212-216);

-на підакцизні товари, що переміщуються через митний кордон України підприємствами;

на товари, що безпосередньо ввозяться громадянами в супроводжуваному багажі або пересилаються в несупроводжуваному багажі, надходять на адреси громадян у вантажних відправленнях, міжнародних поштових відправленнях та міжнародних експрес-відправленнях і сумарна митна вартість яких перевищує 1000 євро та/або 100 кг, крім випадків, передбачених законодавством України;

на товари, що безпосередньо вивозяться громадянами й сукупна митна вартість яких перевищує 200 євро, крім випадків, передбачених законодавством України;

на товари незалежно від їх митної вартості в інших випадках, передбачених законодавством України.

Існують випадки, коли партія вантажу оформлюється по декільком деклараціям.

Так, за окремими вантажними митними деклараціями форми МД-2 декларуються автомобілі та окремі номерні вузли до них, що ввозяться в Україну й підлягають реєстрації в органах ДАІ МВС України.

Окремі ВМД на товари, що входять до однієї партії, оформлюються незалежно від фактурної вартості цих товарів за наявності в партії:

товарів, до яких застосовуються різні митні режими;

товарів, за які в межах одного зовнішньоекономічного договору (контракту) передбачено розрахунки різних форм (наприклад, бартер та грошові розрахунки) чи в різній валюті, або якщо за частину товару розрахунки між сторонами договору (контракту) не здійснюються;

товарів, що переміщуються за різними зовнішньоекономічними договорами (контрактами), у тому числі на виконання посередницьких договорів;

товарів, що підлягають експортному контролю, і товарів, що не підлягають експортному контролю;

товарів, визнаних відповідною Комісією з питань гуманітарної допомоги гуманітарною допомогою, і товарів, які не визнано гуманітарною допомогою.

Окремі ВМД на товари, що входять до однієї партії, можуть оформлюватися незалежно від фактурної вартості цих товарів у таких випадках:

при декларуванні товарів, проданих у магазині безмитної торгівлі;

при випуску товарів з митного ліцензійного складу (далі – МЛС);

за наявності в партії товарів, що підлягають сертифікації, та товарів, що не підлягають сертифікації (у разі потреби);

Разом з цим необхідно відмітити, що в деяких випадках одна ВМД може бути оформлена на декілька партій товарів:

при декларуванні відповідно до митного режиму транзиту товарів, що одночасно надходять на прикордонну станцію за місцем увезення товарів на митну територію України з однієї станції відправлення, розташованої за межами України, від одного вантажовідправника на адресу одного вантажоодержувача на одну станцію призначення, розташовану за межами України, незалежно від кількості залізничних накладних на дрібні, контейнерні чи повагонні відправлення;

при декларуванні міжнародних поштових відправлень (далі – МПВ) незалежно від кількості митних декларацій CN 23 за умови, що в цих МПВ переміщуються товари одного найменування одним відправником на адресу одного одержувача в одному митному режимі, пред’явлені одночасно до митного контролю;

при декларуванні машин, обладнання, механізмів, установок, приладів тощо, які класифікуються за одним товарним кодом згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності як складений товар, але з урахуванням особливостей транспортування та монтажу ввозяться на митну територію України в розібраному стані на кількох транспортних засобах (за кількома товаротранспортними накладними) на адресу одного одержувача;

при декларуванні однорідних товарів, що перевозяться залізничним транспортом, якщо перевезення цих товарів можна здійснити за однією накладною;

при декларуванні консолідованих вантажів під час розміщення їх на митних ліцензійних складах транспортно-експедиційних організацій, включених до переліку підприємств – резидентів України, під час провадження якими зовнішньоекономічної діяльності застосовується режим сприяння;

при випуску товарів з МЛС;

при декларуванні товарів, проданих у магазині безмитної торгівлі.

ВМД складається з уніфікованого адміністративного документа форми МД-2 (мал. 3 до цієї статті) на п'яти зброшурованих основних аркушах різного кольору та уніфікованого адміністративного документа форми МД-3 (мал. 4 до цієї статті) на такій самій кількості зброшурованих додаткових аркушів різного кольору.

Під час митного оформлення товарів у деяких випадках, а саме:

при митному оформленні вантажів (товарів), що надійшли на митну територію України як гуманітарна допомога;

при митному оформленні товарів у режим тимчасового ввезення (вивезення);

при митному оформленні запасів, призначених для споживання, що поставляються на транспортні засоби;

при митному оформленні товарів, що продані в магазині безмитної торгівлі протягом календарного місяця, та українських товарів, які перебувають в магазині безмитної торгівлі, що ліквідовується;

під час розміщення товару на митному ліцензійному складі, власником якого є транспортно–експедиційна організація, у режимі митного складу;

при митному оформленні товарів та інших предметів, що передаються на тимчасове зберігання (у відповідності до глави 14 Митного кодексу України);

замість уніфікованого адміністративного документа форми МД-3 допускається застосування формуляра-специфікації форми МД-8 (мал. 5 до цієї статті).

Як загальний порядок заповнення граф вантажної митної декларації, так і особливий порядок заповнення ВМД відповідно до конкретного митного режиму, визначається Держмитслужбою України.

ВМД на товари, що належать підприємствам, складаються на партію товарів за умови, що до всіх товарів цієї партії застосовується єдиний митний режим. Якщо партія складається з товарів, що мають різні коди згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), а також якщо товари з однаковим кодом згідно з УКТ ЗЕД мають різні дані (країну походження, ознаки та характеристики, що впливають на рівень оподаткування, тощо), то відомості зазначаються на додаткових аркушах ВМД (форми МД-3).

Одна ВМД із застосуванням додаткових аркушів складається не більш як на 99 найменувань товарів. Якщо при декларуванні використовується формуляр-специфікація (МД-8), то по такій декларації можливо провести митне оформлення не більш ніж 256 товарів.

ВМД заповнюється державною мовою за допомогою комп'ютера. Під час заповнення ВМД може застосовуватися іноземна мова, якщо переклад державною мовою назв суб'єктів або фірмового (комерційного) найменування товару є недоцільним та істотно не впливає на принцип здійснення заходів тарифного або нетарифного регулювання.

Разом з ВМД подається її електронна копія, яка використовується для прискорення проведення процедури митного оформлення товару і митної статистики зовнішньоекономічної діяльності. Інформація, внесена до електронної копії ВМД, повинна відповідати інформації, внесеній декларантом до оригіналу. Форма та структура електронної копії ВМД, або ВМД, що подається тільки в електронному вигляді, кодування символів, засоби пересилання визначаються Державною митною службою.

ВМД - основна, але не єдина форма декларування товарів в торговому обігу.

Товари, митна вартість яких менше суми, еквівалентної 100 євро включно, декларуються шляхом представлення в митний орган письмової заяви, складеної у довільній формі. У цьому випадку як митну декларацію можуть використовуватися товаросупровідні комерційні й інші документи.

Форма і порядок подачі митної декларації на поштові відправлення визначаються нормами міжнародного права.

Товари та інші предмети, які переміщуються в міжнародних поштових відправленнях (далі – МПВ) юридичних та фізичних осіб (крім особистих листів громадян), підлягають декларуванню митним органам.

Для декларування товарів та інших предметів, які переміщуються в МПВ, використовуються уніфіковані міжнародні бланки встановлених форм згідно з положеннями Актів Всесвітнього поштового союзу:

- митна декларація CN 23 (обов'язкова при пересиланні посилок, можлива при пересиланні дрібних пакетів, бандеролей);

- ярлик "Митниця CN 22" (можливий при пересиланні дрібних пакетів та бандеролей).

Дані форми затверджені Протоколом Статуту Всесвітнього поштового союзу (Сеул, 1994 р.).

У разі відправлення юридичною особою за межі митної території України МПВ або надходження на адресу юридичної особи МПВ з-за кордону, крім зазначених вище бланків, для декларування товарів використовується бланк вантажної митної декларації.

В разі недекларування відправником товарів або за відсутності митної декларації CN 23 (ярлика "Митниця CN 22") до МПВ, що надійшло на адресу фізичної особи чи відправляється за межі митної території України фізичною особою, працівник міжнародного місця поштового відправлення, тобто, виробничого підрозділу оператора відповідного поштового зв’язку, складає акт, форма та порядок заповнення якого визначаються Державним комітетом зв’язку та інформації.

 

Наступна >