143

---

Стаття 128. Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати

При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — п'ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п'ятдесят процентів заробітку. Обмеження, встановлені частинами першою і другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

(Стаття 128 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 3546-11 від 10.02.87; Законом № 263/95-ВР від 05.07.95; № 2056-111 від 19.10.2000)

1. Правила щодо обмеження розміру відрахувань із заробітної плати працівників, встановлені цією статтею, поряд з обмеженням випадків проведення відрахувань тільки у відповідності із законодавством згідно зі ст. 127 цього Кодексу є окремим способом захисту права особи на отримання винагороди за працю.

Зазначена норма містить три основні гарантії збереження належної працівникові суми трудової винагороди у кожному випадку її виплати за наявності відповідних відрахувань. Це забезпечення виплати заробітної плати з утриманням з неї не більше 20 відсотків усіх відрахувань; з утриманням 50 відсотків із заробітної плати тільки в окремих випадках, передбачених законодавством; забезпечення виплати 50 відсотків заробітку за наявності відрахувань за кількома виконавчими документами. Винятками із зазначених гарантій є лише випадки відрахувань із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей.

ext-align: justify;">2.  Зазначене у частині першій цієї статті Кодексу обмеження розміру усіх відрахувань 20 відсотками від заробітної плати працівника слід тлумачити як заборону нараховувати утримання, що здійснюються на підставі актів уповноважених на встановлення відрахувань органів або осіб. Якщо згідно зі ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. аналогічний розмір обмеження відрахувань із заробітної плати встановлено щодо стягнень за виконавчими документами (визначеними у ст. З Закону України «Про виконавче провадження»), то за трудовим законодавством обов'язок проведення відрахувань встановлюється також наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу (у випадках, передбачених ст. 127 цього Кодексу).

За змістом цієї норми немає підстав включати до поняття відрахувань, стосовно розміру яких встановлюються обмеження, утримання для відповідних перерахувань за особистими дорученнями працівників.

3.  Виключні випадки проведення відрахувань у розмірі до 50 відсотків встановлені ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» стосовно відрахувань за виконавчими документами, а саме: при стягненні аліментів; відшкодуванні шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника; відшкодуванні збитків, заподіяних злочином. Зазначені випадки мають на увазі при забезпеченні гарантії щодо обмеження розміру відрахувань 50 відсотками згідно з частиною першою коментованої статті.

Крім того, пунктом 10 Правил торгівлі у розстрочку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 997 від 1 липня 1998 p., встановлено, що у разі коли особи, які купують товари у розстрочку, здійснюють виплати за виконавчими документами у розмірі менш як 50 відсотків їх заробітної плати (стипендії, пенсії), суб'єкт господарювання під час продажу товарів у розстрочку має зменшувати кредит, що надається цим особам, з таким розрахунком, щоб загальна сума щомісячних утримань за виконавчими документами, а також на погашення кредиту не перевищувала 50 відсотків відповідної місячної заробітної плати (стипендії, пенсії).

Не може перевищувати 50 відсотків суми, належної до виплати, також загальний розмір усіх відрахувань із заробітної плати за кількома виконавчими документами.

4.  Величиною, відносно якої встановлюються гарантії обмеження розміру відрахувань із заробітної плати працівника згідно із коментуємою статтею, є належна до виплати сума заробітної плати. Це означає, що утримання обчислюються із суми, з якої виключені відрахування до бюджету — прибутковий податок з громадян та обов'язкові платежі (збори на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Останні виключені також із ряду відрахувань, на які цією статтею встановлені обмеження їх розміру відносно заробітної плати працівника. Порядок і розміри цих відрахувань регулюються спеціальними законодавчими актами (див. коментар ст. 127 цього Кодексу).

Крім того, при обчисленні розміру відрахувань за виконавчими документами із заробітної плати працівника, який відбуває виправні роботи без позбавлення волі за вироком суду, не враховуються суми стягнень за вироком (ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

5.  Не обмежені зазначеними у ст. 128 Кодексу вимогами щодо розміру відрахувань із заробітної плати утримання, що здійснюються при відбуванні працівником виправних робіт. При цьому у коментованій статті конкретно не визначено правові підстави призначення виправних робіт з відрахуваннями із заробітної плати — за вироком суду у вигляді покарання за злочин чи за постановою суду (судді) як адміністративне стягнення. Враховуючи, що суми відрахувань у цих випадках перераховуються до державного бюджету, є підстави вважати, що законодавець у даному випадку мав на увазі обидва види відбування виправних робіт, протягом яких при проведенні відрахувань із заробітної плати не застосовуються гарантійні обмеження цієї статті.

6.  У відповідності із частиною 3 статті 128 цього Кодексу зазначені вище гарантійні обмеження відрахувань із заробітної плати не поширюються на випадки стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. Згідно зі ст. 82 Кодексу про шлюб та сім'ю України аліменти на неповнолітніх дітей з їх батьків стягуються у розмірі чверті заробітної плати на одну дитину, її третини — на двох дітей, половини заробітку — на трьох і більше дітей. Крім того, встановлено, що розмір цих часток і мінімальний розмір аліментів може бути зменшено судом, якщо у того з батьків, який зобов'язаний платити аліменти, є інші неповнолітні діти, які при стягненні аліментів у вищезазначеному порядку виявилися б менш забезпеченими матеріально, ніж діти, які одержують аліменти, або з інших поважних причин.

Якщо з працівника стягуються аліменти за кількома рішеннями суду або постановами судді на дітей різних матерів, що перевищують зазначений вище розмір аліментів, він може пред'явити позов про відповідне зниження їх розміру до кожної особи, на користь якої винесено рішення суду або постанову судді про стягнення аліментів (ч. 1 ст. 83 КпШС).

Крім того, ч. 4 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати при відбуванні виправних робіт при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей обмежується 70 відсотками заробітної плати працівника.

7.  Статтею 35 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. контроль за додержанням законодавства про оплату праці покладено на Міністерство праці та соціальної політики України та його органи, фінансові органи, органи державної податкової інспекції, професійні спілки та інші органи, що представляють інтереси найманих працівників.

 

< Попередня   Наступна >