Стаття 129. Заборона відрахувань з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат
Кодекс законів про працю - Глава VIIІ (ст.118-129) |
Стаття 129. Заборона відрахувань з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат
Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення.1. Одним із засобів захисту трудових прав та законних інтересів працівників є встановлення заборони на проведення відрахувань із виплат, які за своїм призначенням є гарантійними та компенсаційними. При цьому за контекстом ст. 129 цього Кодексу обмеження встановлюється стосовно відрахувань, що здійснюються у вигляді стягнень відповідно до правил цивільно-процесуального характеру і звертаються на осіб на підставі виконавчих документів, визначених у ст. З Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р.
2. Перелік виплат, на які законодавством забороняється звернення стягнень, визначено ст. 73 цього Закону, за положеннями якої до таких коштів включаються:
— вихідна допомога при звільненні працівника;
— компенсація працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років (в останньому випадку на цю суму може бути звернене стягнення аліментів);
— допомога на лікування;
— допомога по вагітності та пологах;
— компенсаційні виплати при відрядженнях і переведенні на роботу в іншу місцевість;
— польове забезпечення, надбавки до заробітної плати та інших сум, які виплачуються замість добових і квартирних;
— матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
— одноразова допомога при народженні дитини;
— допомога по догляду за дитиною; допомога особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною-інвалідом, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною; інших допомог на дітей, передбачених законодавством;
— щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на територіях радіоактивного забруднення;
— вартість виданого безкоштовно обмундирування і натурального постачання (або їх грошової компенсації);
— дотації на обіди, вартість путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
Стягнення не провадиться також із сум: неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги; грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання; вихідної допомоги у разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби та з органів внутрішніх справ, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законодавством.
3. Із зазначених виплат не провадиться стягнення аліментів. Згідно з Додатком до постанови Кабінету Міністрів України № 146 «Про види заробітку (доходу), що підлягають облікові при відрахуванні аліментів» від 26 лютого 1993 р. до переліку виплат, на які утримання аліментів не звертаються, також включені: компенсаційні суми, які виплачуються за амортизацію інструментів і зношеність одягу; вартість безкоштовного надання квартир та комунальних послуг; державна допомога, що виплачується на неповнолітніх дітей в період розшуку їх батьків.
4. Відрахування за вироком суду про призначення виправних робіт не провадяться з таких виплат, як пенсії і допомога, одержувана в порядку соціального забезпечення і соціального страхування; виплати одноразового характеру і не передбачені системою заробітної плати; суми, що виплачуються у вигляді компенсації за витрати, пов'язані з відрядженнями, та з інших компенсаційних витрат (частина 3 ст. 102 Виправно-трудового кодексу України).
5. Виплати, які не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу громадян, передбачені п. 1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26 лютого 1992 р. Крім того, відповідно до п. 2 ст. 5 цього Декрету суми виплат, що не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу громадян відповідно до підпунктів «айво», «с»—«х» та «ч» п. 1 статті 5, не враховуються при визначенні бази обчислення страхових внесків, податків і зборів, які нараховуються на фонд оплати праці відповідно до законів України.
< Попередня