147

---

Стаття 104. Звільнення від відбування покарання з випробуванням

1. Звільнення від відбування покарання з випробуванням застосо­вується до неповнолітніх відповідно до статей 75-78 цього Кодексу, з урахуванням положень, передбачених цією статтею. 2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути застосоване до неповнолітнього лише у разі його засудження до позбав­лення волі. 3. Іспитовий строк установлюється тривалістю від одного до двох років. 4. У разі звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випро­буванням суд може покласти на окрему особу, за її згодою або на її про­хання, обов'язок щодо нагляду за засудженим та проведення з ним ви­ховної роботи.

 

1. Щодо поняття звільнення від відбування покарання з випробуванням див. коментар до ч. 1 ст. 74 КК.

2. Для застосування цього виду звільнення неповнолітнього від відбуван­ня покарання необхідно враховувати: 1) загальні підстави, умови та правові наслідки, передбачені у статтях 75-78 КК (див. коментар до цих статей);

2) особливості, передбачені в частинах 2-4 статті 104 КК.

3. Ці особливості полягають у такому: 1) звільнення від відбування пока­рання з випробуванням неповнолітніх можливе при засудженні їх тільки до одного виду покарання — позбавлення волі; 2) іспитовий строк установ­люється тривалістю від одного до двох років; 3) у випадку звільнення не­повнолітніх від відбування покарання з випробуванням суд може покласти на конкретну особу, з її згоди або на її прохання, обов'язок щодо нагляду за засудженим і проведення з ним виховної роботи.

4. У разі вчинення неповнолітнім нового злочину протягом іспитового строку йому призначається покарання за правилами, передбаченими у стат­тях 71-72 КК, з дотриманням обмежень, передбачених ч. 2 ст

. 103 КК (див. коментар до ст. 103 КК).

 

< Попередня   Наступна >