202

---

Стаття 47. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки

1. Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідаль­ності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи ор­ганізації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня пе­редачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від за­ходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку. 2. У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин.

 

1. Передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'яз­ку з передачею її на поруки є вчинення нею вперше злочину невеликої або се­редньої тяжкості. Про поняття вчинення злочину невеликої тяжкості див. коментар до ст. 45 КК. Вчинення особою злочину середньої тяжкості має місце там, де дії цієї особи кваліфіковані за статтею (частиною статті) КК, яка передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше п'яти років. Чинний КК налічує майже 250 злочинів середньої тяжкості.

2. Поняття вперше вчиненого злочину середньої тяжкості аналогічне по­няттю вчинення вперше злочину невеликої тяжкості (див. коментар до ст. 45 КК).

3. Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК е щире каяття особи, яка вчинила злочин невеликої чи середньої тяжкості. Поняття щирого каяття див. у коментарі до ст. 45 КК. Щире ка­яття свідчить про бажання особи спокутувати свою провину перед колекти­вом, виправити свою поведінку. Не може бути передана на поруки особа, яка не визнає себе винною у злочині. Щире каяття зазначеної особи повин­не знайти своє відображення у процесуальних документах кримінальної справи. Таке каяття може

мати місце безпосередньо після скоєння злочину, в період досудового слідства, а також в суді.

4. Процесуальною умовою звільнення особи від кримінальної відповідаль­ності е наявність клопотання колективу підприємства, установи чи ор­ганізації про передачу цієї особи на поруки.

Колектив підприємства, установи чи організації утворюють особи, які своєю працею чи навчанням беруть участь у його (її) діяльності. Не утворюють зазначеного колективу члени громадського об'єднання (наприклад, профспілкової організації, політичної партії, різних товариств тощо). Воче­видь, що особа, яка вчинила вперше злочин невеликої або середньої тяж­кості та щиро покаялася, повинна бути членом одного з названих колек­тивів.

Ініціатива в порушенні клопотання про передачу особи на поруки може виходити від трудового колективу, самого винного або його родичів, а та­кож від суду, прокурора, слідчого чи особи, яка проводить дізнання. За кло­потанням колективу прокурор, слідчий інформують збори про обставини вчиненого злочину невеликої або середньої тяжкості (ч. 2 ст. 10 КПК).

Клопотання про передачу особи на поруки — це письмове звернення ко­лективу, прийняте на його загальних зборах, до слідчого, прокурора або су­ду з мотивованим проханням звільнити певну особу — члена колективу від кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин та визначенням взаємних зобов'язань колективу і цієї особи протягом строку порук: колек­тив зобов'язується взяти особу під контроль і здійснювати щодо неї заходи виховного характеру, а ця особа, в свою чергу, зобов'язується виправдати довіру колективу законослухняною поведінкою та сумлінною працею на підприємстві, в установі або організації, не ухилятися від заходів виховного характеру колективу, дотримуватися правил співжиття в побуті та громадсь­ких місцях тощо.

Порядок звернення колективу з клопотанням про передачу особи на по­руки встановлений ст. 10 КПК.

5. За наявності зазначеної вище передумови та підстави, а також належ­но оформленого клопотання колективу суд може, але не зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу.

Отже, звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК є фа­культативним (необов'язковим) для суду. Разом з тим, відмова суду у задо­воленні клопотання колективу повинна бути мотивованою.

6. Якщо суд виносить постанову про закриття справи, тобто звільняє осо­бу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу, та­ке звільнення має для цієї особи неостаточний, умовний характер. Це пояс­нюється тим, що закон передбачає певні умови, які ставляться до поведінки особи, переданої на поруки, а саме: ця особа протягом року з дня передачі її на поруки повинна 1) виправдати довіру колективу, 2) не ухилятися від заходів виховного характеру і 3) не порушувати громадського порядку.

Отже, остаточне звільнення особи від кримінальної відповідальності мо­же мати місце лише після благополучного закінчення своєрідного для неї іспитового (з випробуванням) строку. Цей строк становить один календар­ний рік і його закінчення починається з дня, наступного за днем прийняття постанови суду про закриття справи і передачі особи на поруки, про що суд сповіщає колектив. Зазначений однорічний строк — це проміжок часу, про­тягом якого колектив підприємства, установи або організації здійснює кон­троль за поведінкою особи, переданої на поруки, та заходи виховного харак­теру до неї, а остання під загрозою бути притягнутою до кримінальної відповідальності за вчинений злочин зобов'язана виконати вимоги, що до неї ставляться законом.

Отже, сприятливими чи несприятливими виявляться кримінально-правові наслідки передачі особи на поруки цілком залежить від поведінки цієї особи.

7. Сприятливі кримінально-правові наслідки полягають в остаточному звільненні особи від кримінальної відповідальності за раніше вчинений зло­чин невеликої або середньої тяжкості. Такі наслідки настають автоматично, без додаткового судового рішення після закінчення календарного року пере­дачі особи на поруки і мають місце у випадку, якщо ця особа протягом цьо­го року виконала зазначені вище вимоги.

8. Несприятливі кримінально-правові наслідки полягають в притягненні особи до кримінальної відповідальності за раніше вчинений злочин у разі порушення нею умов передачі її на поруки, а саме: невиправдання довіри ко­лективу, ухилення від заходів виховного характеру або порушення громадсь­кого порядку. Для констатації порушення умов передачі особи на поруки до­статньо встановити невиконання хоча б однієї з названих трьох умов.

Невиправдання довіри колективу може виявлятися в систематичному або грубому порушенні Правил внутрішнього розпорядку на підприємстві, в ус­танові чи організації; невиконанні особою обіцянок щодо своєї поведінки, які вона давала на загальних зборах колективу при вирішенні питання про передачу її на поруки; ухиленні від контролю з боку колективу; вчиненні но­вого злочину чи іншого правопорушення, який свідчить про небажання вин­ного стати на шлях виправлення тощо.

Ухилення від заходів виховного характеру передбачає прагнення особи уникнути виховного впливу колективу, залишення з цією метою місця ро­боти або навчального закладу тощо.

Порушення громадського порядку — це порушення особою умов суспільне корисної діяльності інших людей, їх відпочинку і побуту, гро­мадської моральності тощо. Таке порушення може виявлятися, зокрема, у відповідних адміністративних правопорушеннях, наприклад, дрібне хуліган­ство (ст. 173), поширювання неправдивих чуток (ст. 173'), стрільба з вогне­пальної, холодної метальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку (ст. 174), розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява в гро­мадських місцях у п'яному вигляді (ст. 178), розпивання спиртних напоїв на виробництві (ст. 179), азартні ігри, гадання в громадських місцях (ст. 181), порушення громадського порядку, що виявилось у приставанні до іноземних громадян з метою придбання речей (ст. 1812), порушення тиші в громадсь­ких місцях (ст. 182), завідомо неправдивий виклик спеціальних служб (ст. 183 КпАП) тощо.

9. Відповідно до ч. 2 ст. 47 КК у разі порушення особою умов передачі на поруки, вимога закону щодо притягнення її до кримінальної відповідаль­ності є імперативною.

Згідно з ч. 1 ст. 13 КПК у такому випадку суд повинен мати рішення ко­лективу підприємства, установи чи організації, прийняте на загальних збо­рах, про відмову від поручительства.

За змістом закону така відмова може мати місце лише протягом року з дня передачі особи на поруки. Пропуск колективом цього строку виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності за раніше вчинений злочин.

Протокол загальних зборів колективу підприємства, установи чи ор­ганізації про відмову від поручительства повинен містити відомості про те, якими конкретними діями особа, яка була передана на поруки, не виправ­дала довіри колективу, які заходи виховного характеру застосовувалися до цієї особи, чи були порушення з її боку громадського порядку і якщо були, то в чому вони знайшли свій вияв і які заходи впливу були вжиті щодо осо­би тощо.

Суд, а також прокурор повинні перевірити обґрунтованість відмови ко­лективу від поручительства.

Притягнення особи, від поручительства за яку відмовився колектив, до кримінальної відповідальності за раніше вчинений злочин може мати місце протягом строку давності, передбаченого ст. 49 КК. Відновлення криміналь­ної справи в цих випадках проводиться відповідно до глави 31 КПК.

10. Вчинення особою, що була передана на поруки, нового злочину про­тягом строку поруки тягне за собою відповідальність за сукупністю злочинів (ст. 70 КК).

11. Повторна передача на поруки особи, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості протягом строку поручительства за перший злочин, виключається. Разом з тим після благополучного закінчення річного строку поручительства факт передачі особи на поруки не є нездоланною пере­шкодою для її повторної передачі на поруки колективу, враховуючи всі об­ставини справи.

 

< Попередня   Наступна >