119

---

Стаття 439. Застосування зброї масового знищення

1. Застосування зброї масового знищення, забороненої міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, — карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

 

1. Безпосередній об'єкт цього злочину — безпека людства.

2. Предмет злочину — зброя масового знищення, заборонена міжнарод­ними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Це, зокрема, бактеріологічна (біологічна), токсинна і хімічна зброя, щодо якої встановлені всеосяжні заборони в обов'язкових для України спеціальних конвенціях: «Конвенції про заборону розробки, виробництва і нагромадження запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення» від 10 квітня 1972 р. (ратифікована Президією Верховної Ради Української РСР 21 лютого 1975 р.); «Конвенції про заборону розроб­ки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищен­ня» від 13 січня 1993 р. (ратифікована Верховною Радою України 16 жовт­ня 1998 р.).

Ядерна зброя та інші види зброї масового знищення не є предметом цьо­го злочину, тому що відсутні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в яких передбачена спеціальна за­борона їх використання.

3. Під бактеріологічною (біологічною) зброєю розуміють бактерійні (біологічні) засоби (бактерії, віруси, інші живі організми та речовини, які виробляються ними), а також засоби їх доставки (застосування), створені з метою спричинити загибель, захворювання чи інше неповноцінне функціонування людей, тварин, ро

слин або зараження довкілля. Наприклад, такими бактерійними засобами є збудники тифу, холери, чуми, віспи, сибірки та інших хвороб.

Токсинна зброя базується на використанні токсинів — сполук бактерійно­го, рослинного чи тваринного походження, які здатні спричинити смерть чи тяжку хворобу людини або тварин. Наприклад, такі токсини є в отруті змій, павуків, скорпіонів.

4. Хімічна зброя — це високотоксичні отруйні речовини (нервово-паралітичної, шкірно-наривної, задушливої, дратівливої та іншої дії), а та­кож засоби їх доставки (застосування), створені для масового ураження жи­вої сили противника.

Більш детально хімічна зброя визначена в указаній вище Конвенції 1993 р. «Хімічна зброя» означає у сукупності чи зокрема таке: 1) токсичні хімікати та їх прекурсори, за винятком тих випадків, коли вони мають при­значення для цілей, які не забороняються цією Конвенцією, за умов, що їх види та кількості відповідають таким цілям; 2) боєприпаси та пристрої, спеціально призначені для смертельного ураження або заподіяння іншої шкоди за рахунок токсичних властивостей зазначених токсичних хімікатів, які вивільняються у результаті використання таких боєприпасів та прист­роїв; 3) будь-яке обладнання, спеціально призначене для використання без­посередньо у зв'язку із застосуванням зазначених боєприпасів та пристроїв.

«Токсичний хімікат» означає будь-який хімікат, який за рахунок свого хімічного впливу на життєві процеси може призвести до смертельного наслідку, тимчасової недієздатності або заподіяти довготривалу шкоду лю­дині чи тваринам. До них належать усі такі хімікати, незалежно від їх похо­дження чи способу їх виробництва і незалежно від того, чи вироблені вони на об'єктах, у боєприпасах чи десь в іншому місці.

«Прекурсор» означає будь-який хімічний реагент, задіяний на будь-якій стадії виробництва токсичного хімікату, будь-яким чином. Сюди входить будь-який ключовий компонент бінарної чи багатокомпонентної хімічної си­стеми. Переліки заборонених токсичних хімікатів і прекурсорів містяться у Додатку з хімікатів до вказаної Конвенції 1993 р.

5. Об'єктивну сторону цього злочину характеризує застосування зброї масового знищення, забороненої міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

6. Під застосуванням слід розуміти використання вражаючих властивос­тей зброї відповідно до її цільового призначення як зброї масового знищен­ня. Час і обстановка її застосування не мають значення для кваліфікації цьо­го злочину.

Застосування зброї масового знищення, щодо якої немає спеціальної заборони у міжнародному договорі України, може кваліфікуватися за ст. 438 КК як порушення законів та звичаїв війни (застосування зброї з невибірковим характером дії або такої, що завдає зайвих ушкоджень або страждань тощо).

7. Злочин вважається закінченим, коли особа вчинила діяння, передбаче­не ст. 439 КК.

8. Суб'єктивна сторона злочину — умисел. Мотив і мета можуть бути різними.

9. Суб'єктом злочину може бути будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

10. У частині 2 ст. 439 КК встановлена відповідальність за те саме діян­ня, якщо воно спричинило загибель людей (хоча б однієї людини) або інші тяжкі наслідки. Тяжкість наслідків визначається на підставі конкретних об­ставин злочину (кількості потерпілих, характеру і розміру шкоди, заподіяної людям, тваринам, рослинам, довкіллю).

 

< Попередня   Наступна >