160

---

Стаття 418. Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання

1. Порушення статутних правил вартової (вахтової) служби чи патру­лювання, що спричинило тяжкі наслідки, для запобігання яким призначе­но дану варту (вахту) чи патрулювання, — карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. 2. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, — караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

 

1. Об'єктом злочину є встановлений порядок несення вартової (вахтової)

служби і патрулювання, які організовуються відповідно до «Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України», «Корабельного статуту ВМС України», а також затверджених Міністром оборони України порадників і положень, інструкцій, розпоряджень, що конкретизують ста­тутні норми (розділи 2, 4, 5 «Статуту гарнізонної та вартової служб Зброй­них Сил України» від 24 березня 1999 р.; «Положення про особливості ор­ганізації і несення вартової служби в дисциплінарному батальйоні (частині)», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 1999 р.).

Бортова служба призначена для охорони та оборони військових об'єктів, бойових прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті та у дисциплінарній частині. Несення вартової служби є виконанням бойового завдання (ст. 97 «Статуту гарнізонної та вартової служб»).

Вахтова служба — особливий вид чергування, призначений для ке­рування кораблем і його механізмами, спостереження за обстановкою і підтримання порядку, застосування зброї при раптовому нападі супротив­ника.

Патрулювання призначене для підтримання у гарнізоні порядку серед військовослужбовців на вулицях і у громадських

місцях, на залізничних станціях (вокзалах), у морських (річкових) портах, аеропортах, а також у прилеглих до гарнізону населених пунктах (ст. 46 «Статуту гарнізонної та вартової служб»).

2. Статутні правила вартової (вахтової) служби і патрулювання можуть бути порушені як у результаті дій, так і бездіяльності. Диспозиція ст. 418 КК є бланкетною, тому при вирішенні питання про притягнення військовослуж­бовця до кримінальної відповідальності необхідно встановлювати, які саме норми «Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України» і виданих наказів, розпоряджень та інструкцій, порушені винною особою.

3. Злочин, передбачений ч. 1 ст. 418 КК, визнається закінченим, якщо в результаті допущеного порушення правил несення вартової (вахтової) служ­би і патрулювання настали тяжкі наслідки, для запобігання яким призначе­но варту (вахту) і патруль. При цьому наслідки повинні знаходитися у при­чинному зв'язку з порушенням правил несення вартової (вахтової) служби і патрулювання.

Під тяжкими наслідками слід розуміти заподіяння шкоди об'єктам, що охороняються вартою (вахтою) або патрульним (наприклад, розкрадання або пошкодження військового майна, що знаходилося під охороною варти (вахти), проникнення на територію частини або парку сторонніх осіб і роз­голошення внаслідок цього військової або державної таємниці, втеча зааре­штованого з гауптвахти, крадіжка бойової або транспортної машини тощо).

4. Суб'єктивна сторона злочину може характеризуватися як умислом (прямим чи непрямим), так і необережністю (злочинною самовпевненістю чи недбалістю). Деякі порушення можуть бути скоєні тільки умисно (зали­шення посту, крадіжка з охоронюваного об'єкта). Інші порушення скоюють­ся лише з необережності (недостатня пильність при несенні служби на по­сту). Є такі правопорушення, які скоюються як умисно, так і з необереж­ності (сон на посту, порушення маршруту руху чатового тощо).

5. Суб'єктом порушення правил вартової служби є особи, які входять до складу варти: начальник варти, чатові, вартові, розвідні, помічники начальника варти, водії транспортних засобів варти, а у варті при гаупт­вахті — вивідні й конвойні, а також особи, які керують несенням служби варти: черговий по вартах та його помічник, черговий по частині та його помічник. У варті з охорони штабів (пунктів управління) від бригади і ви­ще, а також з охорони установ, крім зазначених осіб, можуть призначатися вартові контрольно-пропускних пунктів (ст. 101 «Статуту гарнізонної та вартової служб»).

Для безпосередньої охорони та оборони об'єктів із складу варти виставляються чатові. Чатовий — це озброєний вартовий, який виконує бойове завдання щодо охорони та оборони дорученого йому поста (статті 230—241 «Статуту гарнізонної та вартової служб»). Постом нази­вається все доручене для охорони та оборони чатовому, а також місце або ділянка місцевості, на якій він виконує свої обов'язки (ст. 102 «Статуту гар­нізонної та вартової служб»).

Початком несення служби зазначеними особами у складі варти є момент подання під час розводу команди «Струнко!» для зустрічі чергового варт (військової частини, корабля), а закінченням несення цієї служби є момент подачі начальником варти команди «Кроком руш!» для руху до своєї військової частини (підрозділу) після зміни (ст. 100 «Статуту гарнізонної та вартової служб»).

Суб'єктом порушення правил вахтової служби є особи, які входять до складу корабельної чи спеціальної вахти (вахтовий офіцер, командир вахто­вого поста, вахтовий по плавзасобах, вахтовий механік та ін.).

Суб'єктом порушення правил патрулювання є особи, які входять до складу патруля (начальник патруля і патрульні). Начальником патруля залежно від завдань, покладених на патруль, призначається офіцер, прапор­щик (мічман) або сержант (старшина). Патрульними призначаються особи з рядового, сержантського складу (ст. 47 «Статуту гарнізонної та вартової служб»).

Якщо порушення статутних правил вартової (вахтової) служби чи патру­лювання спричинили тяжкі наслідки, для запобігання яким призначено дану варту (вахту) чи патрулювання, поєднані з вчиненням інших злочинів, то дії винної особи кваліфікуються за сукупністю злочинів (наприклад, при розкраданні майна, що охороняється на об'єкті, самим чатовим, патрульним тощо).

6. Про воєнний стан та бойову обстановку див. коментар до ст. 401 КК.

 

< Попередня   Наступна >