153

---

Стаття 419. Порушення статутних правил несення прикордонної служби

1. Порушення статутних правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, — карається триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

 

1. Безпосереднім об'єктом цього злочину є встановлений порядок несен­ня цієї специфічної служби. Специфіка цього порядку випливає з характеру охоронюваного об'єкта (державного кордону) і тих прав та обов'язків, якими наділяються особи, які виконують прикордонну службу.

Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недо­торканною (ч. З ст. 2 Конституції України). Відповідно до ст. 27 Закону України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 р. охорона державного кордону на суші, морі, річках, озерах та інших водоймищах покладається на Державну прикордонну службу України, а в повітряному просторі — на Війська повітряної оборони України. Головним завданням цієї служби є забезпечення недоторканності державного кордону, а також охорона виключної (морської) економічної зони України (ст. 1 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 3 квітня 2003 р.).

Несення служби в складі наряду з охорони державного кордону є ви­конанням бойового завдання.

Діяльність Державної прикордонної служби України будується на прин­ципах законності, гласності, додержання прав і свобод громадян, взаємодії з органами державної влади і управління, громадськими об'єднаннями, трудо­вими колективами і населенням. При виконанні службових обов'язків війсь­ковослужбовці Державної прикордо

нної служби України керуються Консти­туцією і законами України. Крім того, правовою основою їх діяльності є акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (статті 3, 4 Закону України «Про Державну прикордонну службу України»).

2. Для охорони державного кордону зі складу Державної прикордонної служби України виділяються прикордонні наряди, на які покладається ви­конання протягом певного часу бойового завдання щодо охорони кордону.

3. З об'єктивної сторони порушення правил несення служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону, настає при умові, і що ця особа порушила дією або бездіяльністю конкретні нормативні накази (розпорядження), що регламентують діяльність наряду з охорони державно­го кордону, незалежно від того, настали шкідливі наслідки чи ні (ч. 1 | ст. 419 КК).

4. Порушення правил несення прикордонної служби, яке спричинило тяжкі наслідки, кваліфікується за ч. 2 ст. 419 КК. Під тяжкими наслідками в цьому випадку визнаються зрив виконання бойового завдання, вторгнення на територію України озброєної банди, перехід кордону агентом інозем­ної розвідки, провезення контрабандних товарів тощо.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується як умисною, так і не­обережною формами вини.

6. Суб'єктом злочину є особа, яка входить до складу наряду по охороні ) кордону. Одержання наказу на охорону державного кордону і доповідь про і повернення з цього завдання визначають початковий і кінцевий моменти пе- І ребування особи в складі такого наряду. Військовослужбовець прикордон­ної застави, який допустив порушення у вільний від служби в нарядах час, '\ не може нести відповідальність за ст. 419 КК. Військовослужбовці Держав- ' ної прикордонної служби України, залучені до несення гарнізонної служби та служби гарнізонних варт у гарнізоні, у випадку порушення правил несен­ня вартової служби чи статутних правил патрулювання несуть відповідальність за ст. 418 КК.

 

< Попередня   Наступна >