183

---

Стаття 424. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень

1. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, крім передбачених частиною дру­гою цієї статті, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, — карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. 2. Застосування нестатутних заходів впливу щодо підлеглого або пере­вищення дисциплінарної влади, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, а також застосування насильства щодо підлеглого — караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років. 3. Діяння, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені із засто­суванням зброї, а також діяння, передбачені частинами першою або дру­гою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років. 4. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, — караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.

 

1. Про безпосередній об'єкт див. коментар до ст. 423 КК. Додатковий об'єкт — життя та здоров'я потерпілих.

2. З об'єктивної сторони злочин скоюється шляхом: 1) перевищення влади чи службових повноважень (ч. 1); 2) вжиття нестатутних заходів впливу що­до підлеглого (ч. 2); 3) перевищення дисциплінарної влади (ч. 2); 4) вчинення діянь, передбачених частинами 1 і 3 ст. 424 КК, із застосуванням зброї.

Перевищення влади чи службових повноважень полягає в умисному вчи­ненні військовою службовою особою дій, які явно виходять за межі прав і повноважень, наданих їй законом, військовими статутами, положеннями, інструкціями, наказами командування. У зв'язку з цим для

притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, який коментується, необхідно вста-новити всі фактичні обставини, у тому числі службовий стан особи, об­винуваченої у перевищенні влади чи службових повноважень, ії поведінку до скоєння злочину, мотив, мету і характер вчинених дій, їх зв'язок зі служ­бовим станом.

Перевищення влади чи службових повноважень може полягати: 1) у вчи­ненні дій, які входять до компетенції вищестоящого начальника або військо­вої службової особи іншого органу (відомства); 2) у вчиненні дій, що ви­знаються правомірними тільки за наявності певних умов, які у цьому випадку відсутні; 3) у вчиненні дій, які ніхто не мав права виконувати і вирішувати.

Дисциплінарна влада — це сукупність прав і обов'язків командирів (начальників) щодо вжиття заходів заохочення і стягнення з метою ви­ховання військовослужбовців, забезпечення високої військової дисципліни і попередження її порушень. Дисциплінарна влада встановлена «Дисциплі­нарним статутом Збройних Сил України». Кожний командир (начальник) може заохочувати військовослужбовців або застосовувати до них стягнення тільки у тому обсязі і порядку, які передбачені дисциплінарним статутом, і тільки на тих осіб, на яких розповсюджується його дисциплінарна влада, за наявності до цього підстав і в інтересах служби — для підтримання військо­вої дисципліни і статутного порядку, виховання військовослужбовців, сти­мулювання їх відповідної поведінки та ін. Тому дисциплінарна влада буде перевищена, якщо командир застосував стягнення, що може бути засто­соване лише вищестоящим начальником; застосував стягнення за критику; з метою зведення особистих рахунків та ін.

Нестатутні засоби впливу щодо підлеглого (ч. 2) за своєю суттю є гру­бим порушенням дисциплінарної влади. Вони можуть виявлятися у засто­суванні стягнень з метою принизити гідність підлеглого, у застосуванні на­силля для наведення «порядку» в частині та ін.

Під насильством щодо підлеглого слід розуміти як фізичне, так і психічне насильство.

Фізичне насильство при перевищенні влади чи службових повноважень може полягати у незаконному позбавленні свободи, завданні удару, здійсненні дій, характерних для мучення, спричиненні побоїв, легких або се­редньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Психічне насильство може бути виявлене в погрозі заподіяння фізичної шкоди підлеглому або фізичного чи психічного насильства щодо близьких йому осіб. Спричинення внаслідок перевищення влади чи службових повноважень тяжких тілесних ушкоджень або смерті незалежно від форми вини, належить кваліфікувати за сукупністю злочинів — за ч. З ст. 424 КК і статтями цього Кодексу, які передбачають відповідальність за вбивство чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

Істотною шкодою, якщо вона полягає в завданні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує не­оподатковуваний мінімум доходів громадян (див. п. 2 примітки до ст. 423 КК). Крім матеріального вираження (прямі матеріальні збитки — знищення чи пошкодження військового майна) істотна шкода може мати і нематеріальний характер (невиконання бойового завдання тощо).

Питання про те, що необхідно розуміти під тяжкими наслідками, ви­рішується у кожному конкретному випадку на підставі всіх матеріалів справи з урахуванням спричиненої злочином шкоди. У разі якщо шкода має матеріальний характер, то тяжкими наслідками вважається шкода, яка у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів гро­мадян (див. п. 2 примітки до ст. 423 КК).

Під зброєю розуміються предмети, призначені для ураження цілі, тобто вогнепальна зброя, у тому числі і гладкоствольна для полювання, а також холодна зброя.

Під застосуванням зброї необхідно розуміти як використання її для ураження живої цілі, так і погрозу застосувати її за цільовим призначенням. Погроза може полягати у приведенні зброї до бойового стану, демонст­рування її, що свідчить про готовність винного застосувати її.

Обов'язковою умовою кваліфікації за ч. З ст. 424 КК є незаконність застосування зброї. Згідно з вимогами «Дисциплінарного статуту Збройних Сил України» застосування зброї допускається лише в бойовій обстановці, а в мирний час — у виключних випадках, регламентованих «Статутом гар­нізонної та вартової служб Збройних Сил України».

3. З суб'єктивної сторони перевищення влади та службових повноважень характеризується умисною або змішаною формою вини.

4. Про суб'єкт злочину див. коментар до ст. 423 КК.

5. Про воєнний стан та бойову обстановку див. коментар до ст. 401 КК.

 

< Попередня   Наступна >