124

---

Стаття 344. Втручання у діяльність державного діяча

1. Незаконний вплив у будь-якій формі на Президента України, Голо­ву Верховної Ради України, народного депутата України, Прем'єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представника, Голову Рахункової палати або члена Рахункової палати, Голову або члена Цент­ральної виборчої комісії, Голову Національного банку України, члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення Ук­раїни з метою перешкодити виконанню ними службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень — карається позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, якщо вони вчинені особою з використанням свого служ­бового становища, — караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

 

1. Суспільна небезпечність злочину зумовлена тим, що він посягає на ав­торитет органів державної влади, порушує права, свободи і законні інтереси громадян, юридичних осіб, негативно впливає на авторитет і ділову репу­тацію державного діяча.

2. Потерпілими від цього злочину є тільки ті особи, вичерпний перелік яких наведено в диспозиції ст. 344 КК. Ними можуть бути: Президент Ук­раїни, Голова Верховної Ради України, народний депутат України, Прем'єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, Уповноважений Верхов­ної Ради України з прав людини або його представник, Голова Рахункової палати або член Рахункової палати, Голова або член Центральної виборчої комісії, Голова Національного банку України, член Національної Ради Ук­раїни з питань телебачення і радіомовлення, Голова Антимонопольного комітету України, Голова Фонду державного майна України, Голова Дер­жавного комі

тету телебачення і радіомовлення України.

При цьому слід ураховувати, що названі особи є потерпілими від даного злочину лише у період здійснення ними своїх службових повноважень. Так, Президент України може бути потерпілим від втручання у його діяльність тільки після складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України і до вступу на пост новообраного Президента України або до мо­менту дострокового припинення повноважень (у разі відставки, неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я, усунення з поста в поряд­ку імпічменту або смерті) (статті 104 і 108 Конституції України); народний де­путат — з моменту скріплення прийнятої ним у Верховній Раді України при­сяги на вірність Україні особистим підписом під її текстом і до дня відкриття першої сесії Верховної Ради України наступного скликання (ст. 2 Закону Ук­раїни «Про статус народного депутата України» в редакції Закону України від 22 березня 2001 р. № 2328-Ш (ВВР. - 2001. - № 42. - Ст. 212).

Вплив на Президента України, народного депутата України та інших по­терпілих від злочину, вчинений до вступу названих осіб у свої повноважен­ня, є готуванням до втручання у їх діяльність.

У зв'язку з тим, що перелік потерпілих є вичерпним, втручання у діяль­ність державних діячів, які очолюють правоохоронні органи і не увійшли до наведеного переліку (наприклад, Генеральний прокурор України), слід кваліфікувати за ст. 343 КК, а у діяльність голів Конституційного, Верхов­ного, Вищого господарського судів — за ст. 376 КК.

3. З об'єктивної сторони злочин передбачає незаконний вплив на по­терпілого у будь-якій формі (див. п. 5 коментарю до ст. 343 КК).

З огляду на те, що потерпілим від злочину є державний діяч, умовляння може супроводжуватись обіцянками підтримати під час виборчої кампанії, при голосуванні тощо; погрозою-обіцянкою звільнити з посади, відмовою у підтриманні на виборах тощо; іншими формами впливу — відмовою викону­вати певні рішення, погрозою показати нездатність потерпілого виконувати свої службові обов'язки тощо.

Вплив на державного діяча шляхом захоплення або тримання як заруч­ника його самого чи його близького родича охоплюється ст. 349 КК і додат­кової кваліфікації за ст. 344 КК не потребує.

Вплив на державного діяча шляхом підкупу належить кваліфікувати за статтями 344 та 369 КК як давання хабара.

Якщо вплив на Президента України, Голову Верховної Ради України, на­родного депутата України, Прем'єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав люди­ни, Голову Рахункової палати, Голову Національного банку України з ме­тою перешкодити виконанню ними службових обов'язків або добитися прийняття незаконного рішення здійснюється погрозою вбивством, за­подіянням шкоди здоров'ю, знищенням чи пошкодженням майна, а також викраденням або позбавленням його волі, вчинене треба кваліфікувати за ч. 1 ст. 346 КК. Додаткова кваліфікація за ст. 344 КК не потрібна.

Втручання в діяльність члена Рахункової палати, Голови або члена Цен­тральної виборчої комісії, члена Національної ради України з питань теле­бачення і радіомовлення, Голови Антимонопольного комітету України, Го­лови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету теле­бачення і радіомовлення України шляхом вказаних погроз підпадає під оз­наки ст. 344 КК і додаткової кваліфікації за іншими статтями не потребує.

Якщо втручання в діяльність Президента України, Голови Верховної Ра­ди України, народного депутата України, Прем'єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представника, Голови Рахункової палати, Голови Національного банку України з метою перешкодити виконанню ними служ­бових обов'язків або домогтися прийняття незаконного рішення поєднане з вчиненням насильства (умисним заподіянням тілесних ушкоджень, побоїв, мордування, катування тощо), скоєне слід кваліфікувати за частинами 2 або З ст. 346 КК, а поєднане зі знищенням або пошкодженням їхнього майна — за сукупністю злочинів, передбачених статтями 344 та 352 КК.

Вчинення тих самих дій щодо члена Рахункової палати, Голови або чле­на Центральної виборчої комісії, члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голови Антимоиопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету те­лебачення і радіомовлення України треба кваліфікувати за ст. 344 КК та як злочин проти особи (статті 121, 122, 125, 126 або 127 КК), а поєднане зі зни­щенням чи пошкодженням майна — за статтями 344 та 352 КК.

4. Вплив вважається незаконним, якщо вчинені дії суперечать відповідно­му закону чи підзаконному акту.

5. Злочин вважається закінченим з моменту втручання у діяльність дер­жавного діяча незалежно від того, чи призвело це до прийняття незаконно­го рішення.

6. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Вин­ний усвідомлює суспільну небезпечність впливу на державного діяча і ба­жає втрутитись у його діяльність з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень.

Під виконанням службових обов'язків державними діячами слід розуміти діяльність цих осіб, пов'язану зі здійсненням функцій, покладених на них Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами.

Рішення державного діяча — це його волевиявлення в межах своїх повно­важень, закріплене, як правило, у відповідному документі (указі, постанові, наказі, розпорядженні тощо), що має правове значення.

Незаконними є рішення державних діячів, які не відповідають цілям та завданням, що стоять перед органами державної влади, які вони представляють.

7. Суб'єктом злочину є будь-яка особа, яка досягла 16-ти років.

8. За частиною 2 ст. 344 КК передбачена відповідальність за ті самі дії, якщо вони вчинені особою з використанням свого службового становища. Ця кваліфікуюча ознака має місце тоді, коли винний для вчинення злочину використовує права і повноваження, надані йому за посадою або у зв'язку з певною службовою діяльністю.

Про поняття службової особи див. коментар до ст. 364 КК.

 

< Попередня   Наступна >