Головна Науково-практичні коментарі Кримінальний кодекс Особлива частина Розділ XV (ст.338-360) Стаття 345. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу

Стаття 345. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу

Особлива частина - Розділ XV (ст.338-360)
166

Стаття 345. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу

1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо працівника правоохоронного органу, а також щодо його близьких родичів у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків — карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. 2. Умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушко­джень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків — карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. ^ 3. Умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу або його близьким родичам тяжкого тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків — карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років. 4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, — караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.

 

1. Суспільна небезпечність злочину, передбаченого ст. 345 КК, полягає в тому, що внаслідок цих дій порушується або може бути порушена нор­мальна діяльність правоохоронного органу, створюються перешкоди для виконання його працівниками своїх службових обов'язків, підривається їх авторитет, заподіюється шкода здоров'ю, майновим та іншим законним інтересам працівників правоохоронних органів, а також їх близьких ро­дичів.

2. Потерпілими від цього злочину є тільки працівники правоохоронних органів та їх близькі родичі.

До працівників правоохоронних органів належать особи, зазначені у ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист прац

івників суду і правоохо­ронних органів» від 23 грудня 1993 р. (докладніше про поняття працівника правоохоронного органу див. п. З коментарю до ст. 342 КК).

Посягання на технічних працівників зазначених органів, секретарів, ку­р'єрів, спеціалістів, прибиральниць та інших осіб, діяльність яких не пов'яза­на із виконанням правозастосовчих або правоохоронних функцій, слід ква­ліфікувати, за наявності всіх необхідних ознак, за статтями, які передбача­ють відповідальність за злочини проти особи, власності, та іншими відпо­відними статтями КК.

Близькими родичами є батьки, дружина, чоловік, діти, рідні брати і сес­три, дід, баба, внуки (п. 11 ст. 32 КПК).

3. Об'єктивна сторона злочину виражена у погрозі вбивством, насильст­вом або знищенням чи пошкодженням майна. Причому погроза вислов­люється винним обов'язково у зв'язку з виконанням працівником правоохо­ронного органу своїх службових обов'язків.

Погроза може виявлятись у висловлюванні (усно, письмово, із застосу­ванням технічних засобів), а також в жестах або інших діях, за допомо­гою яких винний залякує потерпілого вчиненням убивства, застосуванням до нього чи його близьких родичів насильства або знищенням чи пошко­дженням його майна або майна близьких родичів. Для кваліфікації дій за ч. 1 ст. 345 КК наявність реальних підстав побоювання потерпілим вико­нання погрози не є обов'язковою (абз. 1 п. 10 постанови ПВСУ «Про за­стосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за по­сягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників пра­воохоронних органів» від 26 червня 1992 р. № 8).

Під погрозою вбивством треба розуміти виражений зовні та доведений до потерпілого намір позбавити життя працівника правоохоронного органу або його близького родича.

Під погрозою насильством слід розуміти погрозу заподіяння потерпілому побоїв чи тілесних ушкоджень.

Як погрозу знищення майна слід кваліфікувати погрозу знищити будь-яке майно, що належить працівнику правоохоронного органу або його близько­му родичу, повністю або його частину (абз. 2 п. 10 вищезазначеної Поста­нови). Під погрозою знищенням майна слід розуміти залякування працівни­ка правоохоронного органу або його родича доведенням їх майна до стану повної непридатності для використання за цільовим призначенням. Під по­грозою пошкодженням майна розуміють залякування погіршенням його якості, зменшенням цінності або приведенням на деякий час у стан, непридатний для використання за цільовим призначенням (абз. 1 п. 13 вищезазна­ченої Постанови).

Під майном слід розуміти як рухоме (грошові кошти, акції, інші цінні па­пери, інше майно споживчого і виробничого призначення, транспортні засо­би, продуктивну і робочу худобу тощо), так і нерухоме (жилі будинки, квар­тири, насадження на земельній ділянці тощо) майно.

Не є злочином, що розглядається, погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна, висловлена у зв'язку з виконанням по­терпілим будь-яких незаконних дій.

4. Злочин вважається закінченим з моменту, коли погроза була доведена до відома працівника правоохоронного органу.

5. Посягання на життя, здоров'я та власність працівника правоохоронно­го органу або його близьких родичів, скоєне безпосередньо після погрози вчинити такі дії, кваліфікується за ст. 348 КК і не потребує додаткової кваліфікації за ч. 1 ст. 345 КК.

6. Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел, поєднаний зі спеціальним мотивом, а саме у зв'язку з виконанням працівником правоохо­ронного органу службових обов'язків. Під виконанням службового обов'язку слід розуміти діяльність працівника, що входить в коло його повноважень. Час виконання потерпілим службових обов'язків (минулий, теперішній чи майбутній) на кваліфікацію не впливає. Для застосування ч. 1 ст. 345 КК не має значення, чи розраховував винний реалізувати погрозу щодо робітника правоохоронного органу або його близьких родичів.

7. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16-ти років.

8. У частині 2 ст. 345 КК передбачена відповідальність за умисне за­подіяння працівникові правоохоронного органу або його близьким родичам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а у ч. З ст. 345 КК — тяжкого тілесного ушкодження.

Про поняття побоїв і тілесних ушкоджень див. коментар до статей 121, 122, 125 і 126 КК.

Катування потерпілого тягне відповідальність за ч. 2 ст. 345 та, за наяв­ності всіх необхідних ознак, за ст. 127 КК.

9. Суб'єктивна сторона злочинів, передбачених частинами 2 і З ст. 345 КК, характеризується умисною формою вини.

10. Суб'єктом цих злочинів у разі заподіяння умисного середньої тяж­кості і тяжкого тілесного ушкодження є особа, що досягла 14-ти років.

11. У частині 4 ст. 345 КК передбачено відповідальність за погрозу чи на­сильство щодо працівника правоохоронного органу, вчинене організованою групою (див. коментар до ч. З ст. 28 КК). При цьому організатор такої гру­пи несе відповідальність за всі діяння, вчинені членами організованої групи, якщо вони охоплювалися його умислом, а інші учасники організованої гру­пи — лише за діяння, до яких вони готувалися або у вчиненні яких брали участь (ст. ЗО КК).

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук