162

---

Стаття 332. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України

1. Організація незаконного переправлення осіб через державний кор­дон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню пора­дами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод — карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з конфіскацією транспортних або інших засобів вчинення злочину. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, — караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією засобів вчинення злочину.

 

1. Безпосередній об'єкт такий же, як і в злочині, передбаченому в ст. 331 (див. коментар до ч. 1 ст. 331 КК).

2. Відповідно до ч. 1 ст. 332 КК об'єктивна сторона цього злочину вияв­ляється: 1) в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України; 2) керівництві такими діями; 3) сприянні їх вчиненню по­радами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод. Підвищена суспільна небезпека організованих форм злочинної діяльності з незаконно­го переправлення осіб через державний кордон обумовила специфічну структуру цього складу: по-перше, сама організаторська діяльність, незалеж­но від того, чи вдалося переправлення чи ні, а також керівництво цією діяльністю розглядаються як закінчені злочини (злочини з усіченим скла­дом); по-друге, особи, які здійснюють переправлення, а також особи, які сприяють цьому порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням пе­решкод, вважаються виконавцями злочину.

Організація — це дії, які виявляються у розробці планів, визначенні місця, часу незаконного переправлення, пошуку співучасників, створенні ор­ганізованої групи, її фінансуванні, озброєнні тощо.

Керівництво — це активна діяльність щодо забезпечення самого переправ­лення під ч

ас його вчинення: віддання певних команд, розстановка учас­ників, розподіл їх обов'язків тощо.

Сприяння — будь-яке діяння, що допомагає здійснити незаконне пере­правлення. Закон дає вичерпний перелік засобів сприяння: порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод (щодо змісту цих засобів сприяння див. коментар до ч. 5 ст. 27 КК).

3. З суб'єктивної сторони цей злочин вчинюється з прямим умислом. Мотиви та мета можуть бути різними. Як правило, для злочину харак­терні корисливі мотиви і мета.

4. Суб'єкт — будь-яка особа, яка досягла 16-ти років. Якщо такі дії вчи­нені службовою особою з використанням своїх службових повноважень, то необхідна кваліфікація за сукупністю статей 332 та 364 КК.

5. У частині 2 ст. 332 КК передбачена відповідальність за ті самі дії, вчи­нені повторно або за попередньою змовою групою осіб (див. коментар до статей 32, 28 КК).

 

< Попередня   Наступна >