Головна Науково-практичні коментарі Кримінальний кодекс Особлива частина Розділ XIV (ст.328-337) Стаття 333. Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю

Стаття 333. Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю

Особлива частина - Розділ XIV (ст.328-337)
245

Стаття 333. Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю

1. Порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, — карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. 2. Те саме діяння, вчинене повторно або організованою групою, — карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. (У редакції Закону України від 03.04.2003 р. № 668-ІУ)

 

1. Диспозиція ч. 1 ст. 333 КК є бланкетною. Тому для розкриття об'єктив­них та суб'єктивних ознак цього злочину слід звертатися до певних норма­тивних актів, основними з яких є Закон України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійно­го використання» від 20 лютого 2003 р. (ОВУ.- 2003. - № 12. - Ст. 518) та положення «Про державну службу експортного контролю», затверджене Президентом України 17 квітня 2002 р. (ОВУ. - 2002. - № 16. - Ст. 342).

На підставі цих нормативних актів Державною службою експортного контролю розробляються окремі положення, інструкції щодо порядку здійснення міжнародних передач конкретних товарів, що підлягають дер­жавному експортному контролю. Наприклад: «Про порядок контролю за експортом, імпортом, та транзитом товарів, що можуть бути використані при створенні хімічної, бактеріологічної (біологічної) та токсичної зброї» від 22 квітня 1997 р. (ОВУ. - 1997. - № 18. - Ст. 73); «Про порядок держав­ного контролю за передачами товарів

військового призначення» від 8 груд­ня 1997 р. в редакції 2001 р. (ОВУ. - 2001. - № 21. - Ст. 480) та ін.

2. Об'єктом цього злочину є відносини національної безпеки України, її міжнародного авторитету в сфері дотримання міжнародних зобов'язань що­до нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки, обмеження передач звичайних видів озброєння, а також здійснення заходів що­до недопущення використання зазначених товарів у терористичних та в ін­ших протиправних цілях. Суспільна небезпека цього злочину визначається і у тому, що ним, в більшості випадків, порушується і недоторканність дер­жавного кордону України.

3. Обов'язковою ознакою злочину є його предмет — товари, що підляга­ють державному експортному контролю.

Відповідно до ст. 1 розділу 1 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійно­го використання» такими товарами є: 1) товари військового призначення; 2) товари подвійного використання.

До товарів військового призначення належать:

вироби військового призначення — озброєння, боєприпаси, військова та спеціальна техніка, спеціальні комплектуючі вироби для їх виробництва, ви­бухові речовини, а також матеріали та обладнання, спеціально призначені для розроблення, виробництва або використання зазначених виробів;

послуги військового призначення — надання іноземним юридичним чи фізичним особам в Україні або за її межами послуг, у тому числі посеред­ницьких (брокерських), у сфері розроблення, виробництва, будівництва, складання, випробування, ремонту, технічного обслуговування, модифікації, модернізації, експлуатації, управління, демілітаризації, знищення, збуту, зберігання, виявлення, ідентифікації, придбання або використання виробів чи технологій військового призначення, а також надання зазначеним юри­дичним особам іноземної держави чи її представникам або іноземцям послуг з фінансування таких робіт;

технології військового призначення — спеціальна інформація в будь-якій формі (за винятком загальнодоступної інформації), необхідна для розроб­лення, виробництва або використання виробів військового призначення та надання послуг військового призначення. Ця інформація може надаватися у формі технічних даних або технічної допомоги:

технічні дані — проекти, плани, креслення, схеми, діаграми, моделі, фор­мули, специфікації, програмне забезпечення, посібники та інструкції, роз­міщені на папері або інших носіях інформації, у тому числі й електронних;

технічна допомога — проведення інструктажів, надання консультацій, здійснення заходів з метою підвищення кваліфікації, навчання, практичного освоєння методів роботи;

базові технології — технології, які визначають принцип роботи і викори­стання техніки, та елементи технологій, без яких військова техніка не може бути створена і використана.

До товарів подвійного призначення належать: окремі види виробів, облад­нання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, спеціально не призначені для військового використання, а також: роботи і послуги, пов'язані з ними, які, крім цивільного призначення, можуть бути викорис­тані у військових або терористичних цілях чи для розроблення, вироб­ництва, використання товарів військового призначення, зброї масового зни­щення, засобів доставки зазначеної зброї чи ядерних вибухових пристроїв, у тому числі окремі види ядерних матеріалів, хімічних речовин, бакте­ріологічних, біологічних та токсичних препаратів.

Списки конкретних видів цих товарів розробляються Державною служ­бою експортного контролю та затверджуються КМ України.

Для міжнародної передачі таких предметів необхідний дозвіл Державної служби експортного контролю України.

Державний експортний контроль проводить експертизу документів, що подаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України та інозем­ними суб'єктами господарської діяльності, і вирішує питання про надання дозволів (висновків) про здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають експортному контролю. Відповідно до Закону України «Про дер­жавний контроль за міжнародними передачами товарів військового призна­чення та подвійного використання» документами про дозвіл є:

дозвіл — документ на право експорту чи імпорту таких товарів;

висновок — документ на право тимчасового ввезення або вивезення то­варів, їх транзит, здійснення переговорів про передачу таких товарів до дер­жав, щодо яких встановлено ембарго на їх поставку;

документ про гарантію — письмове зобов'язання уповноваженого на це державного органу України або іноземної держави щодо використання то­варів у заявлених цілях та інші документи, перелічені в законі.

4. Об'єктивна сторона злочину виявляється в порушенні встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державно­му експортному контролю.

Міжнародні передачі товарів можуть виявлятися в таких діях, як експорт, імпорт, реекспорт, тимчасове вивезення предметів за межі України або тим­часове ввезення їх на її територію, транзит товарів територією України, а та­кож будь-які інші передачі товарів, що здійснюються за межами України, за умови участі в них суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів. Діян­ня можуть бути вчинені як на території України, так і за її межами. Напри­клад, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за між­народними передачами товарів військового призначення та подвійного ви­користання» це може бути продаж або передача товарів в Україні посольст­ву чи представнику будь-якої юридичної особи іноземної держави, інозем­цю або особі без громадянства; розкриття технології іноземцю чи особі без громадянства на території України чи за її межами; продаж або передача в Україні або за її межами права управління такими товарами юридичній особі іноземної держави, іноземцю чи особі без громадянства. Спеціальний порядок міжнародної передачі за межі України перелічених матеріалів, си­ровини, обладнання, технологій розробляється Державною службою екс­портного контролю та затверджується КМ України і містить в собі кон­кретні норми, які закріплюють особливі правила державного контролю за такою діяльністю.

Порушення цих правил можуть виявлятися в тому, що товари не прой­шли державного експортного контролю, або суб'єкти не одержали дозволу цього контролю, висновку або документа про гарантії, або одержали дозвіл незаконно, шляхом представлення підроблених документів, умисно прихова­ли відомості, які мають значення для отримання дозволу, отримали дозвіл шляхом зловживання службовим становищем тощо.

5. Суб'єктивна сторона — прямий умисел, за якого особа усвідомлює, що здійснює міжнародну передачу товарів військового або подвійного призначення, які підлягають державному експортному контролю, з порушенням встановленого порядку такої передачі і бажає це зробити.

Мотиви і мета можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають. Частіше вони є корисливими, але можуть бути і іншими: помста, заздрість.

6. Суб'єкт злочину — загальний — фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Це може бути як особа, яка взагалі не має права здійсню­вати міжнародні передачі зазначених товарів, так і особа, яка має право на зайняття такою діяльністю, але порушує встановлений порядок.

Частина 2 ст. 333 КК кваліфікуючими ознаками передбачає вчинення особою такого самого діяння повторно або за попередньою змовою групою осіб (див. коментар до ч. З ст. 28 та ст. 32 КК).

 

< Попередня   Наступна >