Стаття 299. Жорстоке поводження з тваринами

Особлива частина - Розділ ХІІ (ст.293-304)
109

Стаття 299. Жорстоке поводження з тваринами

1. Знущання над тваринами, що відносяться до хребетних, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також нацькування зазначених тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, — караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або арештом на строк до шести місяців. 2. Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього, — караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.

 

1. Суспільна небезпечність цього злочину в тому, що він посягає на суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті принципи мораль­ності у сфері поводження з тваринами. Жорстоке поводження з тваринами, знущання над ними та ін. суперечить сформованим у суспільстві підвали­нам гуманного ставлення до тварин і чинному законодавству. У від­повідності до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 р. № 2894-ІП особи, винні в порушенні законодавства в галузі охоро­ни, використання і відтворення тваринного світу, несуть адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність. У разі наявності складу злочину відповідальність за жорстоке поводження з тваринами настає за ст. 299 КК.

2. Предметом злочину є будь-які хребетні тварини, птахи та інші живі істоти, які мають кістковий хребет, головний та спинний мозок, кровоносну та нервову системи, незалежно від їхньої належності і того, де вони мешка­ють та з якою метою використовуються. Закон однаково охороняє тварин, які утримуються в домашніх умовах, в зоопарках, на фермах, звірофермах, тих, які використовуються в сільському господарстві, на іподромах, в цир­ках, і тих, які перебувають у природному середовищі.

3. Об'єктивну сторону злочину утворює одне з двох назв

аних у диспо­зиції цієї статті (ч. 1) діянь:

а) знущання над твариною; б) нацьковування тварин одна на одну. Знущання має місце у разі вчинення діяння (дії чи бездіяльності), що за­вдає тварині (тваринам) істотного болю, має характер мучення. Ознакою кримінально-правового знущання є застосування жорстоких методів його вчинення, тобто таких, які вчиняються особливо болючими способами, шля­хом катування, заподіяння травм, переломів кінцівок, термічного чи хімічно­го впливу тощо. Жорстоке поводження може бути вчинене і шляхом позбав­лення води, корму, повітря. Знущанням визнається законом і діяння, що має характер мучення, вчинене з хуліганських мотивів. Ця суб'єктивна ознака є альтернативою застосування жорстоких методів його вчинення, але на прак­тиці частіше має місце їх поєднання.

Для кваліфікації злочину не має значення, вчиняються такі дії щодо своїх власних тварин, тих, які належать іншим особам (організаціям), тим, що не мають господаря чи знаходяться в природному середовищі.

Однак ознаки цього злочину відсутні у разі знищення бездоглядних тва­рин, при відстрілі тварин на полюванні або іншому видобутку диких тварин, а також при забої домашніх тварин чи при використанні їх для медичних експериментів, якщо це здійснено з дотриманням відповідних правил.

Нацьковування тварин одна на одну — це дії, спрямовані на те, щоб при­мусити чи привчити тварин битися між собою, нападати на інших диких чи домашніх тварин заради втіхи, або коли проводяться собачі або півнячі бої.

Злочин визнається закінченим з моменту вчинення будь-якого із зазначе­них діянь. Заподіяна шкода перебуває за межами складу злочину, але може бути врахована при визначенні покарання.

4. При розслідуванні і розгляді таких справ слід з'ясовувати не тільки ха­рактер, а й те, які нормативні акти порушені. Так, згідно зі ст. 8 «Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах України» від 17 червня 1980 р., затверджених міністерствами житлово-комунального гос­подарства, сільського господарства та охорони здоров'я, власникам тварин забороняється: жорстоко поводитися із собаками, котами і хижими тварина­ми, залишати бездоглядними або безцільно знищувати їх.

5. Необхідно також вживати заходів для забезпечення відшкодування за­подіяної шкоди, тим більше, що за шкоду, заподіяну жорстоким поводжен­ням з тваринами, розмір відшкодування визначається півторакратною су­мою витрат на придбання тварин відповідного виду (див. додаток № 6, ст. 6 постанови КМ України «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди...» від 21 квітня 1998 р. № 521).

6. Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом. Особа усвідо­млює суспільне небезпечний характер свого діяння, що полягає в жорстоко­му знущанні над твариною, і бажає його вчинення. Хуліганський мотив при знущанні над тваринами є альтернативною, але кваліфікуючою ознакою, а при вчиненні злочину шляхом нацьковування тварин одна на одну хулі­ганські або корисливі мотиви визначені в законі як обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони.

7. Суб'єктом цього злочину може бути будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.

8. У частині 2 цієї статті передбачена відповідальність за жорстоке пово­дження з тваринами, вчинене в присутності малолітнього. Наявність цієї кваліфікуючої ознаки припускає, що зазначені в законі діяння вчиняються в тому місці, де присутні одна чи кілька осіб, які не досягли 14-річного віку. При цьому винний повинен усвідомлювати малолітність хоча б одного з присутніх підлітків.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук