Головна Науково-практичні коментарі Кримінальний кодекс Особлива частина Розділ ХІІ (ст.293-304) Стаття 300. Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості

Стаття 300. Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості

Особлива частина - Розділ ХІІ (ст.293-304)
226

Стаття 300. Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості

1. Ввезення в Україну творів, що пропагують культ насильства і жор­стокості, з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, зберіган­ня, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участі в їх створенні — караються штрафом до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмежен­ням волі на строк до трьох років, з конфіскацією творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, засобів їх виготовлення та розповсюд­ження. 2. Ті самі дії щодо кіно- та відеопродукції, що пропагують культ на­сильства і жорстокості, а також збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, — караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, з конфіскацією кіно- та відеопродукції, що пропагує культ насильства і жорстокості, засобів її виготовлення і демонстрування. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо во­ни вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб, а також при­мушування неповнолітніх до участі у створенні творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, — караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією творів, кіно- та віде­опродукції, що пропагують культ насильства і жорстокості, засобів їх ви­готовлення і демонстрування.

 

1. «Основи законодавства про культуру» від 14 лютого 1992 р. № 2117-XII забороняють розповсюдження творів, що містять пропаганду насилля і жорстокості (див. ст. 13 «Основ законодавства про культуру»; закони України «Про друкова

ні засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16 листопада 1992 р., «Про видавничу справу» від 5 червня 1997 р. № 318/97-ВР; Указ Президента України «Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві...» від 15 березня 2002 р. № 258/2002).

Порушення цієї заборони за наявності ознак злочину тягне кримінальну відповідальність. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він посягає на суспільні відносини, що забезпечують основні принципи мо­ральності у сфері духовного і культурного життя суспільства. Ввезення, ви­готовлення та розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, негативно впливає на свідомість і психіку людини, деформує її уявлення про духовні, моральні і культурні цінності в суспільстві, пригнічує позитивне уявлення і ставлення до гуманності, співчуття, поваги до людей. Вони насаджують бездуховність, агресивність, пробуджують інші низькі інстинкти і нахили, що знижує загальний рівень культури в суспільстві.

2. Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 300 КК, є будь-які твори (друкована, виготовлена на ксероксі, натуралістична фото- і фотомонтажна продукція та інші носії інформації, що пропагують культ насильства і жор­стокості, тобто прославляють застосування -грубої сили, безжалісність, жорстокість, грубі розправи і знущання над людьми, застосування катувань, мордувань, показ кривавих розборок, жорстоких способів вбивств тощо. , А предметом злочину, передбаченого ч. 2 цієї статті є кіно- та відеопродукція аналогічного змісту (про поняття твору див. коментар до ст. 176 КК). При вирішенні питання про визнання відповідної продукції таким предметом не­обхідно враховувати перелік фільмів, які за висновками експертної комісії Міністерства культури і мистецтв з питань розповсюдження і демонструван­ня фільмів, визнані порнографічними або пропагують культ насильства і жорстокості й заборонені для розповсюдження та демонстрування в Україні. Обов'язковою ознакою предмета є його призначення для пропаганди культу насильства і жорстокості, а не для власного використання (див. рішення Міністерства культури і мистецтв від 1 липня 1999 р. № 9-3216/17).

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні будь-якої з передба­чених у диспозиції ст. 300 КК дій. Це — ввезення в Україну зазначених творів, виготовлення, зберігання, перевезення, інше переміщення, збут, роз­повсюдження, примушування до участі в їх створенні. Ввезення має місце у разі фактичного переміщення зазначених творів через державний або мит­ний кордон України. Виготовлення — це створення таких творів заново, як у випадку їх авторського створення, так і технічного вироблення чи розмно­ження: аудіо-, відеозапису, фото- або ксерокопіювання, тиражування, мон­таж тощо.

Зберігання — це володіння такими творами або предметами, знаходження їх у винного, у його помешканні, в автомашині, на робочому місці, у схо­ванці чи в інших спеціально вибраних місцях. Перевезення або інше пе­реміщення зазначених творів означає їх відправлення з одного місця в інше в межах України.

Перевезення має місце у разі використання для цього будь-якого виду транспорту, а інше переміщення буде у випадках пересилання їх поштою, передачі у певне місце через знайомих тощо.

Розповсюдження творів — це демонстрація їх змісту чи фізична передача для використання, перегляду, тиражування, в результаті чого вони стають доступними іншим особам.

Збут таких творів означає платне чи безоплатне їх відчуження (частіше — це продаж, обмін, дарування) за своїм змістом він є різновидом розповсюд­ження. Примушування до участі в створені твору має місце, коли винний змушує іншу особу, всупереч її волі, взяти участь у створенні або тиражу­ванні твору, що пропагує культ насильства і жорстокості. Обов'язковою йо­го ознакою є застосування психічного або фізичного насильства. Якщо таке насильство пов'язане із заподіянням середньої тяжкості чи тяжкого тілесно­го ушкодження, вчинене має бути кваліфіковане за сукупністю злочинів.

Злочин визнається закінченим з моменту, коли повністю вчинена будь-яка із зазначених у законі дій.

4. Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює зміст такого твору, суспільне небезпечний характер свого діяння і бажає його вчинити. Обов'язковою ознакою є мета розповсюдження чи збуту зазначених у цій статті творів. А розповсюдження, збут і примушуван­ня до участі в створенні такого твору можуть переслідувати корисливу або іншу мету.

5. Суб'єкт цього злочину — будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку, а за примушування неповнолітніх до участі в створенні такого твору — осо­ба, яка досягла повноліття.

6. У частині 2 ст. 300 КК передбачена відповідальність за дії, зазначені в ч. 1 цієї статті, якщо вони вчинені щодо кіно- та відеопродукції, а також збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, що пропагують культ насильства і жорстокості. Перша кваліфікуюча ознака означає, що предме­том злочину в такому разі може бути тільки кіно- та інша відеопродукція, яка пропагує культ насильства і жорстокості. Такою продукцією визнають­ся записані на плівку кінофільми, відеофільми, лазерні диски, магнітофонні записи, комп'ютерні дискети та цифрові носії інформації, відповідний харак­тер яких дає можливість використати для масового перегляду їх змісту (про поняття кіно- і відеопродукції див. закони України «Про телебачення і радіомовлення» від 21 грудня 1993 р. № 3759-ХІІ; «Про кінематографію» від 13 січня 1988 р. № 9/98-ВР та «Про рекламу» від 3 липня 1996 р. № 22).

Наявність другої кваліфікуючої ознаки припускає усвідомлення винним (його інформованість) про неповнолітній вік осіб, яким він збуває чи серед яких розповсюджує продукцію, що пропагує культ насильства і жорстокості.

7. Частина 3 цієї статті передбачає відповідальність за дії, зазначені в ча­стинах 1 і 2, якщо вони вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб, а також за примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, що пропагують культ насильства і жорстокості.

Повторність означає вчинення будь-якої із зазначених в перших двох ча­стинах статті дії хоча б вдруге незалежно від послідовності їх вчинення і то­го, була чи ні особа судимою за такий раніше вчинений злочин (детальніше про повторність див. коментар до ст. 32 КК).

Ознака попередньої змови групи осіб має місце, коли двоє чи більше осіб до початку злочину (заздалегідь) домовилися про спільне його вчинення (див. коментар до ст. 28 КК). Примушування неповнолітніх має місце, коли особа, яка досягла 18-річного віку, вчиняє дії, спрямовані на те, щоб шля­хом фізичного чи психічного насильства змусити неповнолітнього (не­повнолітніх), всупереч його (їх) волі, взяти участь у створенні творів, що пропагують культ насильства і жорстокості (про поняття примушування див. коментар до ч. 1 цієї статті).

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук