Головна Науково-практичні коментарі Кримінальний кодекс Особлива частина Розділ ХІ (ст.276-292) Стаття 284. Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха

Стаття 284. Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха

Особлива частина - Розділ ХІ (ст.276-292)
144

Стаття 284. Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха

Ненадання допомоги капітаном судна в разі зіткнення з іншим судном екіпажу та пасажирам останнього, а також зустрінутим у морі або на іншому водному шляху особам, які зазнали лиха, якщо він мав мож­ливість надати таку допомогу без серйозної небезпеки для свого судна, його екіпажу і пасажирів, — карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що в океані, на морі або інших водних шляхах, особливо в умовах шторму, урагану, ство­рюється реальна загроза судну, пасажирам, екіпажу та іншим особам, які за­знали лиха. Надання допомоги в таких умовах є дуже важливим заходом для того, щоб врятувати судно і людей від загибелі. Відповідно до Брюс­сельської конвенції «Про зіткнення суден та надання допомоги і рятування на морі» від 23 вересня 1910 р. капітан судна зобов'язаний надати допомо­гу будь-якій зустрінутій у морі особі, якій загрожує смерть.

2. З об'єктивної сторони злочин виявляється в бездіяльності капітана судна. Обов'язок капітана надавати допомогу виникає при зіткненні суден, а також зустрінутим на морі чи іншому водному шляху особам, що зазнали лиха. Крім обов'язку, капітан повинен мати можливість надати таку допо­могу без серйозної небезпеки для свого судна, його екіпажу та пасажирів. У такій обстановці певний ризик є, але при вмілому проведенні заходів щодо врятування людей від загибелі цей ризик є виправданим. Для відповідальності капітана значення не має чи були при цьому порушені пра­вила безпеки руху та експлуатації водного транспорту, чи є вина капітана та екіпажу судна, що зазнало лиха.

3. З іншого боку, якщо в діях капітана є ознаки порушен

ня правил без­пеки руху та експлуатації водного транспорту, то він повинен відповідати і за ст. 276 КК. Якщо ж порушень правил не було, але судно було причетне до зіткнення і члени екіпажу та пасажири були поставлені в небезпечне для життя становище, то скоєне необхідно кваліфікувати за сукупністю зло­чинів, передбачених статтями 284 та 135 КК (залишення в небезпеці), за умови, що капітан ухилився від надання допомоги.

4. Злочин є закінченим з моменту ухилення капітана судна від надання допомоги судну та особам, які зазнали лиха.

5. Суб'єктивна сторона злочину полягає у прямому умислі щодо факту ненадання допомоги судну та особам, які зазнали лиха і потребують допо­моги. Капітан розуміє, що він зобов'язаний і має можливість надати їм до­помогу, але не надає її.

6. Суб'єктом злочину є капітан судна або особа, яка виконує його обо­в'язки. Якщо капітан судна не надав допомоги, виконуючи наказ або розпо­рядження власника судна в межах його повноважень та в належному поряд­ку, то він не підлягає кримінальній відповідальності, за умови, що він не усвідомлював і не міг усвідомлювати злочинного характеру наказу чи роз­порядження. Відповідальності за це діяння підлягає тільки особа, яка відда­ла злочинний наказ чи розпорядження.

 

< Попередня   Наступна >