103

---

Стаття 242. Порушення правил охорони вод

1. Порушення правил охорони вод (водних об'єктів), якщо це спричи­нило забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміну їхніх природних властивостей, або виснаження водних джерел і створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, — карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи зай­матися певною діяльністю на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк. 2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки, — караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

 

1. Суспільна небезпечність злочину полягає в тому, що він посягає на водні об'єкти, які складають основу всього живого на землі, шляхом їх за­бруднення, зміни властивостей або виснаження, що створює реальну небез­пеку для життя та здоров'я людей, а також довкілля.

Правила охорони вод регламентуються рядом нормативних актів України, зокрема Водним кодексом України від 6 червня 1995 р. (ВВР. — 1995. — № 24. — Ст. 189), законами України «Про охорону навколишнього природ­ного середовища» від 25 червня 1991 р. № 1264 (ВВР. — 1991. — № 41. — Ст. 546), «Про питну воду та питне водопостачання» від 10 січня 2002 р. (ОВУ. — № 6. — Ст. 223); постановами Кабінету Міністрів України «Про за­твердження Порядку здійснення державного моніторингу вод» від 20 липня 1996 р. № 815, «Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від за­бруднення зворотними водами» від 25 березня 1999 р. № 465 та ін.

2. Об'єктом злочину є науково обгрунтоване раціональне використання і охорона водних об'єктів від забрудн

ення, зміни їх природних властивостей, виснаження.

3. Предметом даного злочину є всі водні об'єкти на території України у твердому, рідкому, газоподібному стані, що беруть участь у кругообігу вод і нерозривно пов'язані з довкіллям.

Води — усі води (поверхневі, підземні), що входять до складу природних ланок кругообігу води (ст. 1 Водного кодексу України).

Поверхневі води — води різних водних об'єктів, що знаходяться на земній поверхні. До поверхневих вод належать природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти.

Підземні води — води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в тов­щах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах.

Водоносний горизонт — однорідна пластова товща гірських порід, де постійно знаходяться води.

Вода питна — вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству України. Джерело питної, лікувальної води — водний об'єкт, вода якого використовується для питно­го, лікувального водопостачання після відповідної обробки або без неї (ст. 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»).

4. Об'єктивна сторона полягає в дії або бездіяльності, що полягає в по­рушенні правил охорони вод (водних об'єктів) і спричиненні цим забруд­нення водних об'єктів неочищеними і необеззараженими стічними водами, відходами та викидами виробничої діяльності підприємств, установ і ор­ганізацій, комунальних установ, а також відходів, використаних у невироб­ничій сфері.

Порушення правил охорони вод — дія або бездіяльність, що є невиконан­ням вимог спеціальних нормативно-правових актів щодо екологічної безпе­ки, які регулюють питання охорони вод. Така дія чи бездіяльність на прак­тиці може проявлятися, наприклад, у: порушенні умов розміщення, проек­тування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод; введенні в дію нових і ре­конструйованих підприємств, цехів, агрегатів, комунальних та інших об'єктів, не забезпечених пристроями і очисними спорудами, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливій дії; скиданні у водні об'єкти відходів і сміття; забрудненні вод добривами і хімічними засобами захисту рослин тощо.

Кваліфікується забруднення через надходження до водних об'єктів за­бруднюючої речовини, яка привноситься у такі об'єкти у результаті госпо­дарської діяльності людини (відходів і викидів, напівфабрикатів, неочище-них стічних вод). Для кваліфікації не має значення, чи встановлено щодо таких речовин гранично допустимі концентрації.

Зміна природних властивостей вод — втрата чи значне погіршення їх лікувальної, питної, іншої екологічної цінності внаслідок змін їх фізичних, хімічних, біологічних, лікувальних показників.

Виснаження водних джерел — скорочення запасів, погіршення якості поверх­невих і підземних вод. Виснаження вод відбувається в результаті перевищен­ня лімітів водозабору для промислових, сільськогосподарських, комунальних та інших потреб, невиконання гідротехнічних заходів по збереженню запасів води та ін., які мають невідновний природним шляхом характер. Ліміт забору води — граничний обсяг забору води з водних об'єктів, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування. Ліміт скиду забруднюючих речовин — граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об'єкти, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування.

У результаті такого забруднення поверхневих чи підземних вод і водо­носних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод, зміни їхніх природних властивостей, виснаження водних джерел створюється небезпека для життя і здоров'я людей чи для довкілля.

Небезпека для життя — реальна можливість загибелі хоча б однієї лю­дини, наприклад, внаслідок вживання забрудненої води.

Небезпека для здоров'я людей може виявлятись у зараженні однієї або більше осіб епідемічним або інфекційним захворюванням, поява каліцтв або інших відхилень у розвитку дітей, значному зниженні тривалості життя лю­дей, істотному придушенні імунної системи людини тощо.

Небезпека для довкілля — загроза заподіяння шкоди рослинному чи тва­ринному світу внаслідок забруднення або іншої зміни природних властиво­стей води.

Злочин вважається закінченим в момент настання зазначених у диспо­зиції статті наслідків.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною або необе­режною виною. При цьому варто врахувати, що вчинене забруднення вод­них об'єктів із прямим умислом залежно від цілі, мотивів та інших обста­вин може вказувати на більш небезпечні злочини проти держави, особи, власності.

6. Суб'єкт — особа, яка досягла 16-ти років.

Дії службових осіб, які допустили внаслідок зловживання владою чи по­садовим станом, халатності введення в експлуатацію нових і реконструйова­них підприємств, цехів, агрегатів, комунальних та інших об'єктів без очис­них споруд, коли при цьому заподіяно істотну шкоду державним чи гро­мадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окре­мих фізичних чи юридичних осіб, чи спричинено тяжкі наслідки, треба кваліфікувати за відповідними статтями розділу 17 КК «Злочини у сфері службової діяльності», а при порушенні правил охорони вод з настанням пе­редбачених статтею наслідків — і за ст. 242 КК (див. постанову ПВСУ «Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законо­давства про охорону природи» від 26 січня 1990 р. № 1).

7. До кваліфікуючих ознак даного складу злочину віднесене вчинення тих самих діянь, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, ма­сову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки.

Під загибеллю людей треба розуміти заподіяння смерті одній або кільком особам.

Захворювання людей — захворювання, небезпечні для здоров'я і життя або поєднані з нестійкою чи стійкою втратою працездатності, причинно пов'язані з порушенням правил охорони вод; зараження епідемічним чи інфекційним захворюванням, поява видимих відхилень у розвитку дітей та ін.

Масова загибель об'єктів тваринного світу — це падіж тварин від вико­ристання зараженої води (наприклад, загибель значної кількості тварин, всієї чи більшості риби у водоймі або на значній її площі, великої кількості цінних порід риб, інших об'єктів тваринного світу). Критеріями тут, на на­шу думку, є два моменти. Перший — має бути встановлена велика кількість загиблих об'єктів тваринного світу одного чи кількох видів. Другий — вар­тість загиблої риби має оцінюватись у великих чи особливо великих роз­мірах.

Масова загибель об'єктів рослинного світу означає отруєння або загибель посівів, рослин на значних площах угідь чи загибель лісового масиву.

Під іншими тяжкими наслідками слід розуміти заподіяння шкоди дов­кіллю та людині, що характеризується підвищеною небезпекою для всього живого, руйнуванням чи істотним ушкодженням значних природних тери­торій (водойм тощо), втратою унікальних і рідкісних об'єктів природи, за­несених до Червоної книги України, масовими захворюваннями людей чи їх загибеллю, масовою загибеллю чи масовими тяжкими захворюваннями ди­ких тварин на великій території, настанням менш небезпечних наслідків, але на природних територіях, визнаних зоною екологічного лиха, тощо. Інші тяжкі наслідки, пов'язані з людьми або іншою шкодою, слід кваліфікувати лише з встановленням причинного зв'язку із забрудненням водних джерел та об'єктів.

 

< Попередня   Наступна >