112

---

Стаття 241. Забруднення атмосферного повітря

1. Забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речови­нами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого вироб­ництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило не­безпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, — караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбав­ленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого. 2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, — караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

 

1. Суспільна небезпечність злочину полягає в тому, що забруднення ат­мосферного повітря створює небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля.

Забруднення атмосферного повітря спричиняє суттєву шкоду здоров'ю людей, довкіллю, завдає серйозних економічних збитків. Дослідження пока­зують, що 90—95 % захворювань верхніх дихальних шляхів і 30—40 % за­хворювань загального характеру обумовлено тим, що громадяни України ди­хають повітрям, в якому концентрація шкідливих речовин у 5 і більше разів перевищує допустимі норми.

2. Відносини з охорони атмосферного повітря регулюються законами Ук­раїни «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. № 1264 (ВВР. - 1991. - № 41. - Ст. 546), «Про охорону атмосфер­ного повітря» від 16 жовтня 1992 р. № 2707 (ВВР. — 1992. - № 50. -Ст. 678), «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя на­селення» від 24 лютого 1994 р. № 4004 (В

ВР. - 1994. - № 27. - Ст. 218);

постановами Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ве­дення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря» від 13 грудня 2001 р. № 1655, «Про затвердження Порядку проведення та оп­лати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, уста­нов, організацій та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності, які от­римали такі дозволи» від 13 березня 2002 р. № 302, «Про затвердження По­рядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря» від 9 березня 1999 р. № 343 та деякими іншими нормативно-правовими актами України.

3. Об'єктом злочину є науково обґрунтоване раціональне використання, відновлення, поліпшення, відвернення шкідливого впливу на довкілля і охо­рону чистоти атмосферного повітря як сприятливого середовища існування людини, тваринного і рослинного світу.

4. Предметом цього злочину є атмосферне повітря, що знаходиться у відкритому просторі у межах території України. Забруднення атмосферного повітря всередині приміщення не може бути кваліфіковане за ст. 241 КК, оскільки Кодекс окремо встановлює відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 КК).

5. З об'єктивної сторони злочин полягає в порушенні правил викиду в атмосферне повітря шкідливих речовин, відходів або інших матеріалів про­мислового виробництва внаслідок порушення спеціальних правил.

Забруднення атмосферного повітря — це привнесення до його складу або утворення в ньому забруднюючих речовин в концентрації, яка пере­вищує нормативи якості і рівні природного вмісту. Джерелами забруднен­ня атмосферного повітря можуть бути підприємства, окремі цехи, агрега­ти без забезпечення заходів для очищення промислових, сільськогоспо­дарських відходів, теплові, енергетичні установки, автомобільний транс­порт та ін.

Інша зміна природних властивостей атмосферного повітря полягає у фізичній, хімічній, біологічній, радіаційній зміні атмосферного повітря, яка впливає на його прозорість, наявність і концентрацію озону, шумові, елект­ромагнітні та інші показники, які перевищують встановлені екологічні та санітарно-гігієнічні нормативи шкідливого впливу на довкілля, які створю­ють небезпеку для життя, здоров'я людини, стану рослинного та тваринно­го світу, економічної діяльності, генофонду людини, рослин і тварин. Інша зміна природних властивостей атмосферного повітря визначається, отже, як негативне відхилення від існуючого в даному регіоні (районі) стану атмо­сферного повітря (наприклад, збільшення частки вуглекислого газу, зміна концентрації озону тощо).

Шкідливі речовини — це забруднюючі речовини, також фізичні і біологічні фактори техногенного походження, що викидаються в атмосферне повітря та можуть впливати на здоров'я людей і довкілля. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря» від 9 березня 1999 р. № 343 визначено список загальнопоширених забруднюючих речовин в ат­мосферному повітрі, показників та інгредієнтів атмосферних опадів (пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту, свинець та його неорганічні сполуки, радіоактивні речовини тощо).

І при забрудненні, і при зміні природних властивостей атмосферного повітря дії відбуваються з порушенням спеціальних правил.

Порушення спеціальних правил — це дія або бездіяльність, тобто невико­нання вимог тих нормативно-правових актів з питань екологічної безпеки, які регулюють питання охорони атмосферного повітря.

6. Обов'язковою ознакою складу є створення небезпеки для життя, здо­ров'я людей чи для довкілля.

Небезпека для життя — реальна можливість загибелі хоча б однієї лю­дини, наприклад, внаслідок вдихання забрудненого атмосферного повітря.

Небезпека для здоров'я людей — загроза захворювання людей в результаті забруднення атмосфери шкідливими речовинами.

Небезпека для довкілля — загроза заподіяння шкоди рослинному чи тва­ринному світу внаслідок забруднення або іншої зміни природних властиво­стей атмосферного повітря.

Злочин можна кваліфікувати як закінчений лише з моменту, коли внаслідок забруднення або іншої зміни природних властивостей атмосфер­ного повітря створено небезпеку для життя, здоров'я людей або довкілля. Загроза небезпеки має бути реальною, очевидною, а негативні наслідки не настають лише завдяки своєчасно вжитим заходам або внаслідок інших об­ставин, які не залежать від волі винної особи. Створення такої небезпеки слід розглядати як своєрідний різновид суспільне небезпечних наслідків, які хоч і тісно пов'язані з діянням, однак мають самостійний характер.

7. Суб'єктивна сторона злочину може полягати як в умисній, так і не­обережній формі вини.

8. Суб'єктом є особа, яка досягла 16-ти років і на яку покладено обов'язок дотримання спеціальних правил щодо недопущення забруднення або іншої зміни природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового виробництва.

Дії службових осіб, що допустили в результаті зловживання службовим становищем або халатності введення в експлуатацію нових і реконструйова­них підприємств, цехів, агрегатів, комунальних та інших об'єктів без очис­них споруд, якщо при цьому заподіяна істотна шкода державним або суспільним інтересам, слід кваліфікувати за відповідною статтею про служ­бові злочини, а при забрудненні атмосферного повітря — і за статтею про охорону довкілля.

9. Частина 2 статті передбачає притягнення до кримінальної відпо­відальності у випадку вчинення тих самих діянь, якщо вони спричинили за­гибель людей або інші тяжкі наслідки. Під загибеллю людей розуміється смерть однієї або кількох осіб у результаті дій, передбачених статтею, поши­рення тяжких хвороб серед значного кола осіб або істотна шкода сільсько­господарському виробництву, загибель або пошкодження великої кількості сільгосппродукції, загибель або пошкодження на значних площах угідь посівів, насаджень, захворювання великої кількості худоби тощо. Під загибеллю людей слід розуміти смерть хоча б однієї людини. Інші тяжкі наслідки — це виникнення надзвичайних екологічних си­туацій, аварій, масового захворювання людей, тварин, їх смерті та загибелі;

захворювання однієї чи кількох осіб на тяжку хворобу; масове отруєння або захворювання; виникнення епідемічних чи інфекційних захворювань серед широкого кола осіб; поява виродження або видимих відхилень у розвитку дітей; значне зниження тривалості життя людей.

 

< Попередня   Наступна >