87

---

Стаття 248. Незаконне полювання

1. Порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, — караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією зна­рядь і засобів полювання та всього добутого. 2. Ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або спо­собом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, — караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.

 

1. Суспільна небезпечність незаконного полювання визначається пося­ганням на встановлені правовідносини: охорона, раціональне використання та відтворення тваринного світу.

Порядок здійснення полювання визначається законами України «Про мисливське господарство та полювання» від 22 лютого 2000 р. (ВВР. — 2000. — № 18. — Ст. 132), «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 р.; «Про Червону книгу України» від 7 лютого 2002 р.; постановою КМ України «Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну ви­дам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги України» від 1 червня 1993 р. № 399; наказами Державного комітету лісового господарства Ук­раїни «Про затвердження розміру збору за видачу посвідчення мисливця і контрольної картки обліку добутої дичини та порушень правил полювання» від 16 квітн

я 1998 р. № 41, «Про затвердження Інструкції про порядок ви­дачі ліцензій на добування мисливських тварин та порядок здійснення по­лювання на цих тварин» від 27 грудня 2000 р. № 153.

2. Об'єктом злочину є законодавче забезпечена охорона, раціональне ви­користання і відтворення диких звірів та птахів.

3. Предметом незаконного полювання є мисливські тварини, що перебу­вають у стані природної волі, а також утримуються в напіввільних умовах або у неволі в межах угідь державних мисливських господарств, і які нале­жать до так званого державного мисливського фонду.

Звірі та птахи, які перебувають у клітках, вольєрах, на огороджених те­риторіях, в зоопарках, цирках або у володінні громадян, розглядаються як майно. Заволодіння ними кваліфікується як заволодіння чужим майном, а відстріл таких звірів і птахів без отримання мети володіння ними — як умисне знищення чужого майна.

Державний мисливський фонд — мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, а також утримуються в напіввільних умовах або у не­волі в межах угідь державних мисливських господарств.

Мисливські тварини — дикі звірі та птахи, що можуть бути об'єктами по­лювання.

Мисливство — вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь.

Мисливські угіддя — ділянки суші та водного простору, на яких перебува­ють мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мис­ливського господарства.

4. Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні таких дій:

1) порушення правил полювання;

2) незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду;

3) полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що зане­сені до Червоної книги України.

Полювання — дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тва­рин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах (ст. 1 Закону України «Про мисливське господарст­во та полювання»).

До полювання прирівнюється також перебування осіб у межах мисливсь­ких угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загально­го користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та інши­ми знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання; перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.

Право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку та одержали в уста­новленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші доку­менти, що засвідчують право на полювання.

Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозво­ляється лише особам, які в установленому порядку одержали дозвіл органу внутрішніх справ на право користування цією зброєю.

Документами, які надають право на полювання є: посвідчення мисливця;

щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полю­вання з відміткою про сплату державного мита; дозвіл на добування мис­ливських тварин (ліцензія, відстрільна картка); відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю; паспорт на собак мис­ливських порід, інших ловчих звірів і птахів з відміткою про допуск до по­лювання у поточному році у разі їх використання під час полювання.

Добування мисливських тварин здійснюється за дозволом — ліцензією або відстрільною карткою.

За ліцензією здійснюється полювання на ведмедя, кабана, лань, оленів благородного та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака, бобра, нутрію вільну, ондатру, куниць лісову та кам'яну, норку американську, тхо­ра лісового. Ліцензії видаються мисливцям користувачем мисливських угідь, який отримує їх у спеціально уповноваженому центральному органі вико­навчої влади у галузі мисливського господарства та полювання або визначе­ного ним органу.

За відстрільною карткою здійснюється полювання на пернату дичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка та лисицю. Відстрільні картки видаються мисливцям користувачем мисливських угідь.

Ліцензії та відстрільні картки видаються мисливцям із зазначенням у них терміну та місця здійснення полювання з урахуванням лімітів добування мисливських тварин та пропускної спроможності мисливських угідь.

5. Оскільки диспозиція ст. 248 КК є бланкетною, тому правила полюван­ня та види їх порушення визначаються Законом України «Про мисливське господарство та полювання». До незаконного полювання віднесені:

1) полювання без належного на те дозволу;

2) полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування мис­ливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму;

3) полювання в заборонених для цього місцях (на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них; на відтворювальних ділянках; у межах населених пунктів, за винятком випадків, передбачених рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад; в угіддях, не за­значених у дозволі; на відстані ближче ніж 200 м від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей);

4) полювання в заборонений час (у недозволені для полювання строки на відповідні види тварин; у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і раніше години до його сходу);

5) полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забороненими способами (клеїв, петель, самострілів, ловчих ям; отруй­них та анестезуючих принад; живих сліпих чи знівечених тварин як при­нади; звуковідтворювальних приладів та пристроїв; електричного облад­нання для добування тварин; штучних світлових джерел, приладів та при­строїв для підсвічування мішеней, у тому числі приладів нічного бачення;

дзеркал та інших пристроїв, що осліплюють тварин; вибухових речовин; з під'їзду на автомототранспорті, також на плавучих засобах з працюючим двигуном; літаків та вертольотів; немисливської (у тому числі військової) вогнепальної, пневматичної та іншої стрілецької зброї; руйнування жител тварин, бобрових загат, гнізд птахів; газу та диму; заливання нір звірів; на тварин, які зазнають лиха (переправляються водою або по льоду, рятують­ся від пожежі, повені тощо); полювання з мисливськими собаками, ловчи­ми звірами і птахами без наявності на них паспорта з допуском до полю­вання);

6) транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в дозволі про їх добування;

7) допускання собак у мисливські угіддя без нагляду;

8) полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання;

9) полювання на заборонених для добування тварин. Для настання відповідальності за цим злочином достатньо вчинення хо­ча б одного виду незаконного полювання.

6. При вирішенні питання про те, чи є шкода, заподіяна незаконним по­люванням, істотною, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в по­станові «Про практику розгляду судами справ про відповідальність за пору­шення законодавства про охорону природи» від 26 січня 1990 р. № 1, слід враховувати вартість, екологічну цінність, кількість добутого, пошкоджено­го чи знищеного, а також розмір шкоди, заподіяної довкіллю.

Вартість тварин при встановленні розміру шкоди визначається за спеціальними розрахунками, встановленими Законом України «Про мис­ливське господарство та полювання», яка обчислюється виходячи з ринко­вих цін на м'ясо, шкіряну, хутрову та іншу сировину вищого сорту, що діють на час відшкодування.

7. Здійснення незаконного полювання в заповідниках чи на інших тери­торіях та об'єктах природно-заповідного фонду або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги Ук­раїни, тягне за собою кримінальну відповідальність за ст. 248 КК незалеж­но від факту настання чи ненастання шкідливих наслідків.

Заповідники — ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекре­аційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різно­манітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтри­мання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища (преамбула Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Території та об'єкти природно-заповідного фонду — природні території та об'єкти (природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, за­повідні урочища); штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва) (ст. З Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Червона книга України — основний державний документ, який містить пе­релік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тва­ринного і рослинного світу у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони. А також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів тваринного і рослинного світу та за­ходи щодо їх збереження та відтворення.

До Червоної книги України заносяться види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, у межах континентального шельфу та виключної (морсь­кої) економічної зони і знаходяться під загрозою зникнення. Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території України.

8. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною або необе­режною виною. Мотиви можуть бути різними, вони на кваліфікацію не впливають, але можуть бути враховані судом при призначенні покарання.

9. Суб'єктом незаконного полювання є особи, які досягли 16-ти років. Службові особи, що вчинили незаконне полювання з використанням свого службового становища, відповідають за ч. 2 статті.

10. Кваліфікуючими ознаками, які встановлені ч. 2 статті, є вчинення тих самих дій за умови:

1) якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища;

2) або за попередньою змовою групою осіб;

3) або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тварин­ного світу;

4) або з використанням транспортних засобів;

5) або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею. Поняття службової особи та злочинів у сфері службової діяльності дається в коментарі до ст. 364 КК.

Про попередню змову групою осіб див. коментар до ст. 28 КК. Під способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу маються на увазі різні прийоми та методи, застосування яких призво­дить до винищення тварин у великій кількості (наприклад, застосування автоматичної зброї, вибухових речовин, газів, електроструму, отрути, загнан­ня стада тварин на болото або в засаду тощо).

Під незаконним полюванням, вчиненим з використанням транспортних засобів (автомашин, мотоциклів, катерів, моторних лодок, вертольотів, трак­торів тощо), розуміється їх застосування при вистежуванні або добуванні звірів і птахів (полювання з під'їзду на автотранспорті, на плавучих засобах з працюючим двигуном, із літаків та вертольотів тощо).

Незаконне полювання особою, раніше судимою за таке порушення, має місце в тому випадку, коли особа була раніше засуджена за незаконне по­лювання за частинами 1 або 2 ст. 248 КК і судимість не була знята чи пога­шена у встановленому законом порядку.

 

< Попередня   Наступна >