183

---

Стаття 249. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом

1. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, — карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією зна­рядь і засобів промислу та всього добутого. 2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені способом масового знищення ри­би, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, — караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

 

1. Суспільна небезпечність злочину визначається тим, що він завдає шко­ди рибним запасам та іншим водним тваринам в Україні шляхом їх хижаць­кого знищення.

Порядок зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним про­мислом регулюється рядом нормативних актів, до яких належать, зокрема, «Правила промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України», затверджені наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 р. № 33; постанова КМ України «Про затвер­дження Порядку справляння плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів і нормативів плати за їх спеціальне викорис­тання» від 6 квітня 1998 р. № 449; «Тимчасовий порядок ведення рибного господарства і здійснення рибальства», затверджений постановою КМ Ук­раїни від 28 вересня 1996 р. № 1192, постанова КМ України «Про затверд­ження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об'єктів водного промислу» від 19 січня 1998 р. № 32, наказ Держа

вного комітету рибного господарства України «Про порядок вилучен­ня, обліку, зберігання, здачі, реалізації та звітності про обсяги вилову вод­них живих ресурсів» від 27 лютого 1998 р. № 28, відповідні правила, які роз­робляються органами рибоохорони, тощо.

2. Об'єктом злочину є науково обгрунтоване, раціональне використання і охорона риб та інших водних тварин та їх відтворення.

3. Предметом даного злочину є риби різноманітних порід (прісні та морські), водні тварини (дельфіни, креветки, кальмари, восьминоги, раки, краби), що знаходяться в стані природної волі, а також деякі морські рос­лини (водорості і трави), які мають промислове значення для виробництва добрив, медичних препаратів і продуктів харчування.

Незаконне виловлювання водних хутрових звірів (видри, бобри, ондатри, хохулі) не охоплюється даним складом злочину, а кваліфікується як неза­конне полювання.

Дії осіб, винних у незаконному вилові риби, добуванні водних тварин, що вирощуються підприємствами й організаціями в спеціально облаштованих або пристосованих водоймах, або заволодіння рибою, водними тваринами, відловленими цими організаціями, або дикими тваринами і птахами, що пе­ребувають в розплідниках і вольєрах, підлягають кваліфікації як крадіжка майна. У зв'язку з цим судам при розгляді справ слід з'ясовувати, в яких саме водоймах виловлено рибу або водних тварин, і залежно від встановле­ного кваліфікувати дії винних.

4. Об'єктивна сторона злочину полягає в незаконному зайнятті рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

Відповідно до Закону України «Про тваринний світ» одним із видів ви­користання об'єктів тваринного світу є рибальство. Рибальством вважається промислове добування риби, водних безхребетних і морських ссавців, а та­кож любительське і спортивне рибальство та добування водних безхребет­них у рибогосподарських водоймах.

Промислове рибальство — спосіб спеціального використання об'єктів тва­ринного світу підприємствами, установами, організаціями і громадянами, яким надається право ведення промислового рибальства та промислу вод­них безхребетних і морських ссавців на промислових ділянках рибогоспо­дарських водойм, до яких належать всі поверхневі, територіальні та внутрішні морські води, які використовуються (можуть використовуватися) для промислового добування риби та інших об'єктів водного промислу або мають значення для відтворення їх запасів, а також у виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України.

Любительське і спортивне рибальство — це рибальство та добування вод­них безхребетних для особистого споживання у визначених для цих цілей водоймах загального користування і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

Правила та об'єкти рибальства, порядок надання у користування рибогос­подарських водойм, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порушення правил промислового та любительського рибальства, якщо воно заподіяло істотну шкоду, і є незаконним зайняттям рибним, звіриним або іншим водним промислом.

Під поняттям промислу розуміються випадки вилову риби і водних тва­рин з використанням промислових засобів (сіток, неводів тощо). Промислом охоплюється як одиничний акт добування, так і дії, що складаються з ряду вольових актів.

Незаконність зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом має місце при здійсненні його без належного дозволу, у заборо­нений час, у недозволених місцях, а також забороненими способами і зна­ряддями лову.

Зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом без належного дозволу настає у випадках, коли добування водних тварин здійснюється самовільно, без отримання дозволу на промисел. Такий дозвіл видається спеціально уповноваженим органом у вигляді: власне дозволу;

білета на право вилову риби або інших водних тварин; угоди на відвід ри­бопромислової ділянки або водосховища; ліцензії на спортивний і люби­тельський вилов риби цінних видів.

Вказаний вилов у заборонений час означає, що він проводиться тоді, ко­ли будь-яка риболовля або зайняття іншим водним добувним промислом за­боронені, або в строки, заборонені для добування певних видів і в конкрет­них водоймах.

До недозволених для промислу місць належать ті, де вилов риби або інших водних тварин заборонено взагалі або обмежено певним періодом часу. На­приклад, у водоймах заповідників, заказників риболовля зовсім заборонена, в деяких вона дозволяється лише після нересту.

До заборонених способів здійснення водного добувного промислу нале­жать: добування риби або інших водних тварин із застосуванням вибухових, отруйних речовин, струму високої напруги, вогнепальної зброї тощо.

При вирішенні питання про те, чи є шкода, заподіяна незаконним рибним промислом, істотною, треба враховувати вартість, екологічну цінність, кількість добутого, а також розмір шкоди, заподіяної довкіллю.

5. Суб'єктивна сторона злочину виражається у формі умислу.

6. Суб'єктом злочину є особа, яка досягла 16-ти років. Дії службових осіб, які незаконно використовували з метою незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом своє службове становище, кваліфікуються за сукупністю злочинів — за ст. 249 КК та злочинами у сфері службової діяльності.

7. Частина 2 коментованої статті визначає незаконними ті самі діяння, що передбачені ч. 1, якщо вони вчинені способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за зло­чин, передбачений цією статтею.

Під способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу маються на увазі різні прийоми та методи, застосування яких призво­дить до винищення тварин у великій кількості чи загибелі всієї популяції у певній водоймі, чи знищення певного виду тваринного світу.

Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним про­мислом особою, раніше судимою за таке порушення, має місце в тому випад­ку, коли особа була раніше засуджена за незаконне полювання за частинами 1 або 2 ст. 249 КК і судимість не була знята чи погашена у вста­новленому законом порядку.

 

< Попередня   Наступна >