Головна Науково-практичні коментарі Кримінальний кодекс Особлива частина Розділ VII (ст.199-235) Стаття 202. Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю

Стаття 202. Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю

Особлива частина - Розділ VII (ст.199-235)
176

Стаття 202. Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю

1. Здійснення без державної реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності, що містить ознаки підприємницької та яка підлягає ліцензуван­ню, або здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах, — карається штрафом від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк. 2. Здійснення банківської діяльності або банківських операцій, а також професійної діяльності на ринку цінних паперів, операцій небанківських фінансових установ без державної реєстрації або без спеціального дозво­лу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, або з пору­шенням умов ліцензування, якщо це було пов'язано з отриманням дохо­ду у великих розмірах, — карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років. Примітка. Отримання доходу у великому розмірі має місце, коли йо­го сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум до­ходів громадян.

 

1. Безпосередній об'єкт — суспільні відносини у сфері зайняття госпо­дарською і банківською діяльністю.

2. Об'єктивна сторона злочину, ознаки якого описані в ч. 1 ст. 202 КК, характеризується порушенням порядку зайняття господарською або підприємницькою діяльністю і пов'язаного з цим отриманням доходу у ве­ликих розмірах.

3. Господарська діяльність — будь-яка діяльність, у тому числі під­приємницька, юридичних, а також фізичних осіб — суб'єктів підприємниць­кої діяльнос

ті, яка пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт (ст. 1 Закону України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. (ВВР. - 2000. - № 36. - Ст. 299).

Підприємницька діяльність визначається в Законі України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 р. як безпосередня самостійна, систе­матична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою одержання прибутку, здійснювана фізични­ми і юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності в порядку, встановленому законодавством (ВВР. — 1991. — № 14. - Ст. 169).

Злочин полягає у здійсненні господарської діяльності без реєстрації або без спеціального дозволу — ліцензії, а так само з порушенням умов ліцен­зування.

4. Здійснення без державної реєстрації підприємницької діяльності, яка підлягає ліцензуванню. Статус підприємця набувається після реєстрації відповідно до «Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприєм­ницької діяльності», затвердженого постановою КМУ від 25 травня 1998 р. № 740 (0В У. - 1998. - № 21. - Ст. 767). Тому незаконною є підприємницька діяльність, здійснювана без реєстрації або до моменту реєстрації.

5. Здійснення господарської діяльності без спеціального дозволу — ліцензії. Перелік видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню і порядок одержання ліцензії, визначений Законом України «Про ліцензування окре­мих видів господарської діяльності» (ВВР. — 2000. — №^36. — Ст. 229). Пе­релік органів, що видають ліцензії, затверджений постановою КМУ «Про за­твердження переліку органів ліцензування» від 14 листопада 2000 р. № 1698 (ОВУ. —2000. — № 46. — Ст. 2001). Господарська діяльність є незаконною, якщо її здійснюють взагалі без ліцензії або під час оформлення ліцензії до моменту її одержання.

6. Здійснення господарської діяльності з порушенням умов ліцензування. Під порушенням умов ліцензування розуміється недотримання винним ор­ганізаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при здійсненні господарської діяльності, що підлягає ліцензуван­ню. Ліцензійні умови можуть стосуватися, наприклад, кваліфікації, створен­ня суб'єктів підприємницької діяльності, кількості робітників, особливих ви­мог щодо будинків, помешкань, устаткування, технічних засобів тощо. По­рушення умов ліцензування може полягати, зокрема, - в зайнятті підприємництвом не в тій місцевості, де ця діяльність дозволена ліцензією. Якщо підприємець за допущені порушення закону позбавлений ліцензії, то продовження ним господарської діяльності варто розцінювати як під­приємництво без спеціального дозволу (ліцензії).

7. Злочин вважається закінченим після того, як буде встановлено, що в результаті порушення порядку зайняття господарською діяльністю отрима­но дохід у великих розмірах. У примітці до ст. 202 КК ним визнається до­хід, сума якого в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

8. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Осо­ба усвідомлює, що здійснює господарську діяльність без реєстрації або за відсутності спеціального дозволу (ліцензії) або з порушенням умов ліцензування, передбачає, що така діяльність принесе дохід у великих розмірах і ба­жає отримати такий дохід.

9. Суб'єктом злочину може бути особа, зобов'язана зареєструватися як підприємець або одержати відповідну ліцензію на зайняття певною діяль­ністю. Суб'єктом здійснення господарської діяльності з порушенням умов ліцензування може бути тільки особа, яка має відповідну ліцензію.

10. Склад злочину, описаний у ч. 2 ст. 202 КК, є спеціальним видом по­рушення порядку зайняття господарською діяльністю, що відрізняється спе­цифічною сферою здійснення незаконного підприємництва.

Об'єктивна сторона цього злочину виявляється в здійсненні банківської діяльності або банківських операцій, а також професійної діяльності на рин­ку цінних паперів, операцій небанківських фінансових установ без держав­ної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого пе­редбачено законодавством, або з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах.

Зазначена в ч. 2 ст. 202 КК діяльність, від кого б вона не виходила (ко­мерційний банк, небанківські фінансові установи), є різновидом підприємницької діяльності і на неї поширюються вимоги про реєстрацію і ліцензування, що існують щодо підприємницької діяльності. Тому заняття такою діяльністю без державної реєстрації, ліцензування або з порушенням умов ліцензування є незаконним.

11. Банк — це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України (далі — НБУ) здійснювати у сукуп­ності такі банківські операції: залучення до вкладів грошових коштів фізич­них і юридичних осіб, розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття і ведення банківських ра­хунків фізичних і юридичних осіб (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. (ВВР. — 2001. — № 5-6. — Ст. ЗО). Крім названих, до банківських операцій також належать: операції з валютними цінностями, емісія власних цінних паперів, організація купівлі і продажу цінних паперів за дорученням клієнтів, здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені, надання гарантій і поручительств, а та­кож інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання в гро­шовій формі тощо (див. частини 1 та 4 ст. 47 зазначеного вище Закону). Банківські операції можуть здійснюватися банками, а окремі з них — не-банківськими фінансовими установами. Припустимі сполучення банківських операцій для небанківських фінансових установ встановлюють­ся НБУ. Порядок і умови видачі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій небанківськими установами визначається «Положенням про поря­док видачі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій не­банківськими установами», затвердженим постановою Правління НБУ від 16 серпня 2001 р. № 344 (ОВУ. - 2001. - № 36. - Ст. 1668). У ліцензії вказується перелік операцій, на здійснення яких дана небанківська фінансо­ва установа має право, а також валюта, в якій ці банківські операції можуть здійснюватися. Банки і небанківські фінансові установи отримують право проводити банківські операції з моменту отримання ліцензії.

12. Професійна діяльність на ринку цінних паперів — це підприємницька діяльність з перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів і організаційному, інформаційному, технічному, консультаційному й іншому обслуговуванню випуску та обігу цінних паперів, що є, як правило, виключним або переважним видом діяльності. Види професійної діяльності на ринку цінних паперів передбачені Законом України «Про державне регу­лювання ринку цінних паперів в Україні» від ЗО жовтня 1996 р. (ВВР. — 1996. - № 51. - Ст. 292).

Професійним учасником ринку цінних паперів визнається юридична осо­ба, що здійснює певний вид діяльності на такому ринку на підставі отрима­ної ліцензії.

13. Небанківською фінансовою установою є юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка вне­сена до відповідного реєстру у встановленому законом порядку. До таких установ належать кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі то­вариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпе­чення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг (ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових по­слуг» від 12 липня 2001 р. (ВВР. - 2002. - № 1. - Ст. 1).

•Під операціями таких установ слід розуміти ті з них, що здійснюються під час надання фінансових послуг, перелік яких міститься в ст. 4 зазначе­ного Закону.

14. Злочин, описаний у ч. 2 ст. 202 КК, вважається закінченим після то­го, як буде встановлено факт отримання в результаті незаконної банківської діяльності доходу у великих розмірах (див. примітку до ст. 202 КК).

15. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винний усвідомлює, що його діяльність здійснюється без реєстрації або за відсутності спеціального дозволу (ліцензії), або з порушенням умов ліцен­зування, передбачає, що вона принесе дохід у великих розмірах і бажає от­римати такий дохід.

16. Суб'єктом злочину може бути службова особа суб'єкта господарської діяльності, а також інша особа, яка здійснює відповідну діяльність чи опе­рації без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії).

 

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук