Головна Науково-практичні коментарі Кримінальний кодекс Особлива частина Розділ VII (ст.199-235) Стаття 203. Зайняття забороненими видами господарської діяльності

Стаття 203. Зайняття забороненими видами господарської діяльності

Особлива частина - Розділ VII (ст.199-235)
152

Стаття 203. Зайняття забороненими видами господарської діяльності

1. Зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, крім випадків, передбачених іншими стат­тями цього Кодексу, — карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займа­тися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, якщо вони були пов'язані з отриманням доходу у вели­ких розмірах або якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за зайняття забороненими видами господарської діяльності, — караються обмеженням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Примітка. Отримання доходу у великому розмірі має місце, коли йо­го сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум до­ходів громадян.

 

1. Безпосередній об'єкт злочину — суспільні відносини у сфері зайнят­тя господарською діяльністю.

2. Об'єктивна сторона злочину полягає у зайнятті видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, крім ви­падків, передбачених іншими статтями Кримінального кодексу.

При описі складу цього злочину законодавець виходить із виду (характе­ру) спеціально забороненої господарської діяльності. Необхідно відзначити, що чинне законодавство не передбачає єдиного вичерпного переліку спе­ціально заборонених видів господарської діяльності. Тому при застосуванні ст. 203 КК важливим є врахування того, що в ній іде мова саме про спе­ціальні заборони, пов'язані з характером господарської діяльності.

Саме такі заборони, зокрема, передбачені в ст. 4 Закону України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 р. (ВВР. — 1991. — № 14. — Ст. 169), у як

ій перелічені види господарської діяльності, що можуть здійснюватися тільки державними підприємствами, підприємствами певних організаційно-правових форм або підприємствами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Діяльність, пов'язана з виготовленням і реалізацією військової зброї та* боєприпасів до неї, видобуванням бурштину, охороною окремих особливо важ­ливих об'єктів права державної власності, перелік яких визначається у вста­новленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов'яза­на з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз та розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками із будь-якою метою, мо­же здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, а про­ведення ломбардних операцій — також і повними товариствами.

Діяльність, пов'язана з технічним обслуговуванням та експлуатацією пер­винних мереж (крім місцевих мереж) та супутникових систем телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування (крім супутникових систем телефонного зв'язку в мережах загального користування, які мають на­земну станцію спряження на території України та створюються або розгор­таються за допомогою національних ракет-носіїв або національних космічних апаратів) здійснюється виключно державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку;

Діяльність, пов'язана з виробництвом бензинів моторних сумішевих (А-76Ек, А-80Ек, А-92Ек, АІ-93Ек, А-95Ек, А-98Ек) з вмістом не менше 5 відсотків високооктанових кисневмісних добавок — абсолютованого технічного спирту та етил-трет-бутилового ефіру, здійснюється нафтопере­робними підприємствами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Діяльність, пов'язана з виробництвом зазначених у частині четвертій цієї статті високооктанових кисневмісних добавок, здійснюється державними спиртовими заводами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів Ук­раїни.

Зайняття діяльністю, що підлягає ліцензуванню, якщо відбувається без спеціального дозволу (ліцензії), кваліфікується за ст. 202 КК. Не утворює ознак злочину, передбаченого ст. 203 КК, і зайняття дозволеними видами господарської діяльності, що вчинюється особами, яким взагалі заборонено займатися підприємницькою діяльністю (військовослужбовці, службові осо­би органів прокуратури, суду, служби безпеки, внутрішніх справ, а також інших органів державної влади і управління тощо).

3. Злочин вважається закінченим з моменту початку зайняття забороне­ною підприємницькою діяльністю.

4. Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел. Обов'язковою озна­кою інтелектуального елемента прямого умислу є усвідомлення винним за­бороненості своєї господарської діяльності.

5. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.

6. Зайняття забороненою господарською діяльністю кваліфікується за ст. 203 КК за умови, що воно не містить складу іншого злочину. Так, напри­клад, незаконне виготовлення і реалізація наркотичних засобів охоплюється ст. 307 КК, незаконне виготовлення зброї — ст. 263 КК тощо.

7. Частина 2 ст. 203 КК встановлює відповідальність за ті ж дії, пов'язані з отримагґням доходу у великих розмірах або вчинені особою, раніше суди­мою за такий злочин.

У примітці до ст. 203 КК роз'яснюється, що отримання доходу у велико­му розмірі має місце, якщо його сума в тисячу і більше разів перевищує не­оподатковуваний мінімум доходів громадян.

Про поняття судимості див. коментар до ст. 88 КК.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук