95

---

Стаття 205. Фіктивне підприємництво

1. Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незакон­ної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, — карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику ма­теріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридич­ним особам або громадянам, — караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. Примітка. Матеріальна шкода, яка заподіяна фізичним особам, вва­жається великою, якщо вона у двісті і більше разів перевищує неоподат­ковуваний мінімум доходів громадян, а матеріальна шкода, яка заподіяна державі або юридичним особам, вважається великою, якщо вона у тися­чу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів гро­мадян.

 

1. Безпосередній об'єкт злочину — суспільні відносини в сфері підприємницької діяльності.

2. Об'єктивна сторона цього злочину полягає у створенні або придбанні суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) для прикриття неза­конної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

3. Створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) по­лягає в його державній реєстрації. Дії винного виглядають зовні цілком за­конно: подаються документи на державну реєстрацію, іноді і на ліцензуван­ня; із дотриманням необхідної процедури приймається рішення про реєстрацію (ліцензування). Проте ще до офіційного створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) винний знає, що створене ним підприємство не здійснюватиме статутної (ліцензованої) діяльності, бо створюється для прикриття незаконної або забороненої діяльност

і.

Суб'єкт підприємницької діяльності для прикриття незаконної або забо­роненої діяльності можуть створити як зареєстровані підприємці, так і інші особи за власними паспортами або за паспортами померлих громадян, за ви­краденими або знайденими паспортами, або паспортами на ім'я осіб, що да­ли згоду за плату або безоплатно зареєструвати юридичну особу на своє ім'я.

Дії особи, що підробила установчі документи і документи про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, «створеного» для прикрит­тя незаконної або забороненої діяльності, за наявності до того ознак, можуть кваліфікуватися за ст. 358 КК (підробка документів, печаток, штампів і бланків, їх збут, використання підроблених документів).

Створення (реєстрація) індивідуального підприємця для прикриття неза­конної або забороненої діяльності не утворить ознак об'єктивної сторони злочину, що аналізується.

4. Під придбанням суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) слід розуміти отримання будь-яким способом права власності на вже ство­реного суб'єкта підприємницької діяльності (юридичну особу) як в цілому, так і на певну його частину, що дозволяє здійснювати контроль над ним, на­приклад, шляхом купівлі контрольного пакета акцій в акціонерному това­ристві, заміни власника або складу учасників суб'єкта підприємницької діяльності, заснованого на колективній формі власності, придбання одним або кількома учасниками господарського товариства частки в його статутно­му фонді інших учасників тощо. Тут також важливо встановити, що ще до офіційного придбання права власності на суб'єкта підприємницької діяль­ності особа усвідомить, що вона не здійснюватиме статутної (ліцензованої) діяльності даної організації, а використовуватиме її для прикриття незакон­ної або забороненої діяльності.

Не може визнаватися придбанням суб'єкта підприємницької діяльності отримання за плату або на інших підставах у користування установчих до­кументів суб'єкта підприємницької діяльності, його печаток або штампів із правом лише здійснювати від імені такого суб'єкта господарську діяльність.

5. Отже, обов'язковою характеристикою створеного або придбаного суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) є відсутність у осо­би, що створила або придбала цю організацію, наміру здійснювати заявлену в установчих документах підприємницьку діяльність і навпаки, наявність наміру в такий спосіб прикрити (замаскувати, закамуфлювати, законспіру­вати) незаконну або заборонену діяльність.

Створення або придбання фіктивної організації, що не є суб'єктом під­приємницької діяльності (релігійної, громадської тощо), не тягне відповідальності за ст. 205 КК.

Якщо особа фактично створила організацію, яка без державної реєстрації (ліцензії) займається господарською діяльністю, то остання може бути кваліфікована за ст. 202 КК.

6. Під незаконною діяльністю, для прикриття якої створюється або набу-вається юридична особа, слід розуміти будь-яку підприємницьку діяльність, що не відповідає установчим документам, ліцензії. Створення або придбан­ня суб'єкта підприємницької діяльності не для здійснення статутної діяль­ності, а з метою отримання різних пільг і переваг (позичок, кредитів, коштів громадян, що використовуватимуться потім в особистих цілях) також утво­рить об'єктивну сторону цього злочину. Під забороненою діяльністю ро­зуміється діяльність, прямо заборонена законом (наприклад, виробництво і збут наркотичних засобів, зброї, радіоактивних речовин, вибухових при­строїв тощо).

7. Злочин вважається закінченим з моменту створення або придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), незалежно від того, чи досяг винний поставленої мети.

8. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, поєднаним із спеціальною метою — прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

У випадку, якщо метою створення або придбання суб'єкта підприємниць­кої діяльності — юридичної особи є, наприклад, намір здійснювати заборо­нені види господарської діяльності або шахрайство з фінансовими ресурса­ми, то такі дії необхідно кваліфікувати за правилами сукупності злочинів: за ст. 205 КК і як готування до інших злочинів — зайняття забороненими видами господарської діяльності (ст. 203 КК) або шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК).

9. Суб'єктом злочину може бути будь-яка особа, що досягла 16-річного віку і є засновником або набувачем суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи.

Дії особи, на ім'я якої з її згоди був зареєстрований фіктивний суб'єкт підприємницької діяльності, можуть кваліфікуватися за статтями 27 і 205 КК, як пособництво фіктивному підприємництву, а у випадку, якщо да­на особа безпосередньо здійснювала державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності — як співвиконавство в злочині, передбаченому ст. 205 КК.

Дії особи, на ім'я якої з її згоди було зареєстровано приватне підприєм­ство і яка лише формально була його керівником, підписувала документи (договори, платіжні доручення, інші фінансові документи) не усвідомлюючи при цьому їх реального змісту і характеру вчинюваних з їх використанням дій, за наявності підстав повинні кваліфікуватися як недбалість (ст. 367 КК) або зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК).

10. У частині 2 ст. 204 КК встановлена відповідальність за ті ж дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам. Про поняття повторності див. ст. 32 КК і коментар до неї. Матеріальна шкода, заподіяна фізичним особам, вважається великою, як­що вона у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум до­ходів громадян, а матеріальна шкода, заподіяна державі або юридичним осо­бам, вважається великою, якщо вона у тисячу і більше разів перевищує не­оподатковуваний мінімум доходів громадян (згідно з приміткою до ст. 205 КК).

 

< Попередня   Наступна >