131

---

Стаття 206. Протидія законній господарській діяльності

1. Протидія законній господарській діяльності, тобто протиправна ви­мога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, ук­ласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з по­грозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошко­дження чи знищення їхнього майна за відсутності ознак вимагання, — караються виправними роботами на строк до двох років або обмежен­ням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна, — караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. 3. Протидія законній господарській діяльності, вчинена організованою групою, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднана з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або така, що заподіяла велику шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років. Примітка. Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ят­сот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів грома­дян.

 

1. Об'єкт злочину — суспільні відносини, що забезпечують захист госпо­дарської діяльності. Додатковим об'єктом можуть бути життя, здоров'я лю­дини, власність.

2. Об'єктивна сторона злочину насамперед полягає у протиправній ви­мозі вчинення або невчинення дій, зазначених в диспозиції ст. 206 КК. Про­типравна вимога як ознака об'єктивної сторони цього злочину є викладеною в рішучій формі пропозицією: припинити займатися господ

арською діяльністю; обмежити господарську діяльність; укласти угоду, виконання якої може заподіяти матеріальну шкоду або обмежити законні права чи інте­реси того, хто займається господарською діяльністю; не виконувати укладе­ної угоди, якщо таке невиконання може заподіяти матеріальну шкоду або обмежити законні права або інтереси того, хто займається господарською діяльністю.

3. Стаття 206 КК охороняє тільки ту господарську діяльність, що має за­конний характер. Тому протидія незаконній господарській діяльності (на­приклад, вимога припинити діяльність, що здійснюється без реєстрації або без ліцензії, або заборонену (злочинну) діяльність) складу даного злочину не утворить, навіть якщо вона поєднана з погрозою насильства над по­терпілим або близькими йому особами, чи з погрозою пошкодження або знищення їхнього майна. Такі дії можуть кваліфікуватися, наприклад, як злочини проти особи, власності, самоправство тощо.

4. Розглянута вище протиправна вимога повинна бути поєднана з погро­зою насильства над потерпілими або близькими йому особами, або з погро­зою пошкодження чи знищення їхнього майна. Наявність такої погрози є другою обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину.

Зміст погрози при протидії законній господарській діяльності полягає в залякуванні особи, якій пред'явлена вимога, з метою забезпечити необхідну для винного поведінку.

Погроза при протидії повинна бути дійсною і реальною. При визначенні дійсності і реальності погрози необхідно виходити із суб'єктивного ставлен­ня до неї винного і суб'єктивного сприйняття її потерпілим.

Реальність погрози для винного не означає, що він дійсно має намір обов'язково її виконати. Достатньо, щоб він вважав, що застосоване ним за­лякування сприймається потерпілим, як таке, що дійсно може бути здійсне­не, і здатне змусити його діяти певним чином. Реальність погрози для по­терпілого означає усвідомлення ним того, що небезпека заподіяння шкоди, якою загрожує винний, може стати дійсністю, якщо він проігнорує його ви­моги. Погроза при протидії може бути виражена в будь-якій формі: усно або письмово, безпосередньо потерпілому або через інших осіб, по телефону, за допомогою жестів, міміки тощо. У той же час для того, щоб погроза призве­ла до бажаної для винного дії, вона повинна бути чітко доведена до свідо­мості потерпілого.

В окремих випадках при протидії погроза може і не висловлюватися в звичному смислі цього слова. Винний може обмежитися пред'явленням ок­ремої вимоги, якщо розуміння об'єктивно існуючої погрози випливає з відносин між потерпілим і винним, що передували злочину, інших обставин, які дають підстави зробити висновок щодо можливості заподіяння шкоди. У таких випадках винний вважає, що потерпілому і без повторного пред'яв­лення погрози зрозуміла можливість заподіяння йому або його близьким певної шкоди у випадку невиконання пред'явленої вимоги.

Погроза насильством при протидії законній господарській діяльності по­лягає в погрозі негайно або в майбутньому застосувати насильство до по­терпілого або близьких йому осіб. Винний може загрожувати застосуванням будь-якого насильства, наприклад, це погроза завданням побоїв, катування­ми, заподіянням тілесних ушкоджень, зґвалтуванням, позбавленням волі, іншими насильницькими діями. Якщо має місце погроза убивством або за­подіянням тяжкого тілесного ушкодження, то такі дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 206 КК.

Погроза пошкодження або знищення майна має місце лише тоді, коли во­на стосується майна, що належить потерпілому або близьким йому особам на праві приватної власності або майна, за збереження якого вони матеріаль­но відповідають. Засоби, якими винний погрожує це зробити, для кваліфі­кації значення не мають. Фактичне знищення або пошкодження майна по­требує кваліфікації за частинами 2 або 3 ст. 206 КК.

Під «близькими» потерпілому особами розуміються як його близькі ро­дичі (батьки, дружина, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки), так і інші особи, інтереси яких небайдужі потерпілому (наприклад, інші родичі, своя­ки, наречений, наречена, коханець, коханка, друзі тощо).

Зазначені вище види погрози можуть бути застосовані альтернативне або в сполученні.

5. Стаття 206 КК поширюється не тільки на випадки, коли від потерпіло­го вимагають вчинення (невчинення) певної дії, що здатна заподіяти шкоду його інтересам, а й на ситуації, коли від потерпілого вимагають вчинення (невчинення) дії, що може завдати шкоди інтересам третіх осіб (наприклад, його ділових партнерів), що займаються господарською діяльністю.

6. Злочин вважається закінченим з моменту пред'явлення певної вимоги, що поєднана із зазначеною в законі погрозою, незалежно від досягнення винною особою поставленої мети.

7. Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у виді прямого умислу. Винний усвідомлює, що він без яких-небудь правових підстав про­тидіє законній господарській діяльності засобами, описаними в ст. 206 КК, і бажає цього. Метою винного є: припинення іншою особою зайняття закон­ною господарською діяльністю або обмеження її, укладання або невиконан­ня угоди, про яку йдеться в ст. 206 КК. Мотиви злочину можуть бути різни­ми, наприклад, користь, коли це робиться за винагороду від конкуруючого підприємця; мотиви особистого характеру, хуліганські мотиви тощо. Якщо особа вчиняє дії, описані в ст. 206 КК, з метою отримання майна від суб'єкта, що господарює, права на його майно, або домагається вчинення дій майнового характеру на свою користь або на користь близьких йому осіб, то такі дії слід кваліфікувати як вимагання (ст. 189 КК).

8. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, що досягла 16-ти років.

9. У частині 2 ст. 206 КК встановлена відповідальність за ті ж дії, вчи­нені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з погрозою вбив­ства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодженням чи знищен­ням майна.

Про поняття повторності див. ст. 32 КК і коментар до неї.

Про поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. ст. 28 КК і коментар до неї.

Погроза вбивством або заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, полягає в тому, що винний, пред'являючи відповідну протиправну вимогу, загрожує потерпілому тим, що у випадку її невиконання позбавить життя або заподіє тяжкі тілесні ушкодження йому або близьким йому особам. Погроза вчини­ти вбивство охоплюється ч. 2 ст. 206 .КК і додаткової кваліфікації за ст. 129 КК не потребує.

Насильство, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, має місце, коли заподіяні легкі тілесні ушкодження, що не спричинили коротко­часного розладу здоров'я або короткочасної втрати працездатності, а також такі насильницькі дії, як завдання ударів, побоїв, обмеження або незаконне позбавлення волі за умови, що вони не були небезпечними для життя і здо­ров'я в момент заподіяння. Такі насильницькі дії, вчинені при протидії, цілком охоплюються ч. 2 ст, 206 КК і додаткової кваліфікації за іншими статтями КК не потребують.

Пошкодження або знищення майна має місце, коли майно було доведене до повної непридатності щодо його цільового призначення або потребує серйоз­ного ремонту. Така дія може бути засобом підкріплення вже раніше висловле­ної протиправної вимоги, або ж безпосередньо супроводжувати таку вимогу для того, щоб переконати потерпілого в реальності погрози. Для наявності да­ної кваліфікуючої ознаки не потрібно, щоб потерпілому була завдана шкода у великому розмірі, що є необхідним при умисному знищенні або пошкодженні майна (ч. 1 ст. 194 КК). Для кваліфікації тут досить встановити, що проти­правна вимога поєднана із самим фактом пошкодження або знищення майна.

10. У частині 3 ст. 206 КК передбачена відповідальність за протидію за­конній підприємницькій діяльності, що вчинена організованою групою або службовою особою з використанням службового становища, або поєднана з насильством, що є небезпечним для життя чи здоров'я, або заподіяла вели­ку шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки.

Про поняття організованої групи див. ст. 28 КК і коментар до неї.

Протидія законній господарській діяльності, вчинена службовою особою, передбачає вчинення дій, описаних у ч. 1 ст. 206 КК, із використанням сво­го службового становища. Службові особи, діяльність яких щодо управління в тій або іншій мірі пов'язана з господарською діяльністю, можуть в інший спосіб, не передбачений ст. 206 КК, умисно протидіяти (перешкоджати) за­конній господарській діяльності. Такі дії, за певних умов, тягнуть відповідальність за ст. 364 КК. Частина 3 ст. 206 КК в таких випадках не застосовується.

Насильство, що є небезпечним для життя або здоров'я, — це заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, що не спричинили за­значених наслідків, але за способом були небезпечними для життя або здо­ров'я в момент їх вчинення (наприклад, насильство, що викликало втрату свідомості, здавлювання шиї, скидання з висоти, застосування електричного струму, спеціальних засобів тощо).

Наявність великої шкоди є питанням факту, що у кожному окремому ви­падку вирішується судом з врахуванням конкретних обставин справи. Ма­теріальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів пе­ревищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (див. примітку до ст. 206 КК).

До інших тяжких наслідків можна віднести, наприклад, смерть потерпіло­го або близької йому людини, самогубство, припинення роботи підприємства, масове звільнення з роботи його працівників тощо. Умисне вбивство, вчинене в процесі протидії законній господарській діяльності, не­обхідно додатково кваліфікувати за ст. 115 КК.

11. Примушування потерпілого до виконання або невиконання цивільно-правових зобов'язань за відсутності ознак протидії законній господарській діяльності, слід кваліфікувати за ст. 355 КК.

 

< Попередня   Наступна >