Головна Науково-практичні коментарі Кримінальний кодекс Особлива частина Розділ VII (ст.199-235) Стаття 209-1. Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом

Стаття 209-1. Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом

Особлива частина - Розділ VII (ст.199-235)
285

Стаття 2091. Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом

1. Повторне умисне неподання інформації про фінансові операції або повторне умисне подання завідомо недостовірної інформації про фінан­сові операції, які підлягають внутрішньому або обов'язковому фінансово­му моніторингу, спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, — карається штрафом від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обійма­ти певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Незаконне розголошення у будь-якому вигляді інформації, яка на­дається спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, особою, якій ця інформація стала відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, — карається штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

(Доповнено статтею 2091 згідно із Законом України від 16.01.2003 р. № 430-ІУ)

 

1. Суспільна небезпечність умисного порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, полягає у тому, що вчинення передбачених ст. 209' КК діянь створює умови для легалізації (відмивання) доходів, одержаних зло­чинним шляхом, перешкоджаючи її виявленню спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, а вчинення діянь, передбачених ч. 2 цієї статті, може заподіяти шкоду відносинам у сфері охорони комерційної та банківс

ької таємниці.

2. Предметом злочину, передбаченого ст. 209' КК, є:

інформація про фінансові операції, які підлягають внутрішньому або обов'язковому фінансовому моніторингу, що подається спеціально уповно­важеному органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу;

завідомо неправдива інформація про такі операції.

Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28 листопада 2002 р. № 249-ІУ (ВВР. — 2003. — № 1. — Ст. 2) встановлено обов'язок суб'єктів первинно­го фінансового моніторингу представляти інформацію спеціально уповнова­женому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу про фінансові операції, які підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, а також операції, які за результатами внутрішнього фінансового моніторин­гу мають ознаки таких, що пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів.

Інформація, яка надається уповноваженому органу про фінансову опе­рацію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, повинна місти­ти дані, одержані під час ідентифікації осіб, які здійснюють таку операцію, характер фінансової операції тощо. Порядок надання такої інформації вста­новлюється відповідно Національним банком України — для банків, та Кабінетом Міністрів України — для інших суб'єктів первинного фінансово­го моніторингу (див. ст. 8 названого Закону).

Завідомо неправдива інформація про фінансові операції, які підлягають внутрішньому або обов'язковому фінансовому моніторингу, що подається спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу — це інформація, яка містить завідомо неправдиві відомості про фізичних або юридичних осіб, які здійснюють такі операції, а також про характер самих операцій. Завідомо неправдивою слід визнавати також інформацію, яку винний завідомо подає не в повному обсязі, приховуючи певні відомості щодо осіб, які здійснюють операцію, або обставини, що ха­рактеризують саму операцію.

3. Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209' КК, характе­ризується:

повторним неподанням інформації про фінансові операції, які підлягають внутрішньому або обов'язковому фінансовому моніторингу, спеціально упов­новаженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу;

повторним поданням завідомо недостовірної інформації про фінансові операції, які підлягають внутрішньому або обов'язковому фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.

4. Неподання інформації про фінансові операції має місце у випадках, ко­ли особи, на яких покладено обов'язок щодо подання такої інформації, всупереч чинному законодавству не подають таку інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніто­рингу.

Обов'язок щодо подання такої інформації встановлено ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом». Подання зазначеної інформації є обов'язко­вим щодо фінансових операцій, які підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, а також інших операцій, що'до яких під час проведення внутрішнього фінансового моніторингу встановлено, що вони можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів.

Фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 80 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 80 000 гривень та має одну або більше ознак, визначених ст. 11 названого Закону.

Внутрішньому фінансовому моніторингу згідно зі ст. 12 цього Закону підлягають фінансові операції, які мають такі ознаки: 1) заплутаний або не­звичний характер фінансової операції, яка не має очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети; 2) невідповідність фінансової операції діяльності юридичної особи, що встановлена статутними документами цієї особи; 3) виявлення неодноразового здійснення фінансових операцій, харак­тер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення проце­дур обов'язкового фінансового моніторингу, передбачених цим Законом, а також у випадках, коли у суб'єкта первинного фінансового моніторингу ви­никають підстави вважати, що фінансова операція проводиться з метою ле­галізації (відмивання) доходів.

5. Подання завідомо недостовірної інформації про фінансові операції, які підлягають внутрішньому або обов'язковому фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу має місце у випадках подання інформації, яка повністю або ча­стково не відповідає дійсності, а також подання неповної інформації щодо певної фінансової операції.

6. Неподання інформації та подання завідомо недостовірної інформації про фінансові операції, які підлягають внутрішньому або обов'язковому фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, тягнуть за собою кримінальну відповідальність лише за умови повторного їх вчинення. У випадках вчинен­ня таких діянь особою, яка раніше їх не вчиняла, відповідальність настає за ст. 1669 КпАП «Порушення законодавства щодо запобігання та протидії ле­галізації відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом».

Повторне неподання інформації та подання завідомо недостовірної інформації про фінансові операції має місце як у випадках, коли особа за раніше вчинене таке діяння або декілька діянь взагалі не притягувалась до відповідальності, так і у випадках, коли її вже було притягнуто до адмініст­ративної або кримінальної відповідальності. За змістом ч. 1 ст. 209' КК не­подання інформації про фінансові операції не може вважатися повторним, якщо воно вчинене особою, яка раніше подавала завідомо недостовірну інформацію про фінансові операції, як і останнє не може бути визнаним повторним у випадках, коли таке порушення вчинене особою, яка раніше вчи­нила неподання інформації про фінансові операції.

Не можна вважати повторним вчинення цих діянь за умови, що перше діяння було вчинене через необережність.

7. Моментом закінчення бездіяльності у виді повторного неподання інфор­мації про фінансові операції, які підлягають внутрішньому або обов'язково­му фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу є наступний день після закінчення встановленого Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» терміну подання та­кої інформації, за умови, що винна особа раніше вже вчиняла таке діяння.

Така інформація повинна бути подана не пізніше, ніж протягом трьох ро­бочих днів з моменту реєстрації фінансової операції, а у випадках надання додаткової інформації на запит спеціально уповноваженого органу виконав­чої влади з питань фінансового моніторингу — не пізніше, ніж протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту. У випадках, коли суб'єкти первинного фінансового моніторингу, які здійснюють фінансові операції, підозрюють або повинні були б підозрювати, що такі фінансові операції пов'язані, мають відношення або призначені для фінансування терористич­ної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій, вони зо­бов'язані негайно повідомити про такі фінансові операції уповноважений ор­ган та правоохоронні органи, визначені законодавством (статті 5, 8 вищезазначеного Закону).

Моментом закінчення дії у виді повторного подання завідомо недо­стовірної інформації про фінансові операції, які підлягають внутрішньому або обов'язковому фінансовому моніторингу, є подання такої інформації спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу за умови, що раніше винна особа вже вчиняла таке діяння.

8. Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 209' КК, характери­зується умисною формою вини. Інтелектуальним моментом умислу особи повинні охоплюватися необхідність подання відповідної інформації у випад­ках, коли така інформація не подається, або подання інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності, у випадках подання завідомо недостовірної інформації.

Мотиви і ціді вчинення розглядуваного злочину на його кваліфікацію за ст. 209' КК не впливають.

9. Суб'єктом умисного порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шля­хом, є особа, на яку покладено обов'язок щодо подання такої інформації.

Такими особами можуть бути службові особи суб'єктів первинного фінансового моніторингу, відповідальні за подання такої інформації, у тому числі й особи, призначені згідно зі ст. 5 Закону «Про запобігання та про­тидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» відповідальними за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, а та­кож інші особи, службовими обов'язками яких охоплюється проведення ідентифікації осіб, що здійснюють фінансові операції, та надання у передба­чених Законом випадках відповідної інформації щодо цих осіб та здійсне­них ними операцій.

Згідно зі ст. 4 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відми­ванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» суб'єктами первинного фінансового моніторингу є:

банки, страхові та інші фінансові установи;

платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи;

товарні, фондові та інші біржі;

професійні учасники ринку цінних паперів;

інститути спільного інвестування;

гральні заклади, ломбарди, юридичні особи, які проводять будь-які ло­тереї;

підприємства, організації, які здійснюють управління інвестиційними фондами чи недержавними пенсійними фондами;

підприємства і об'єднання зв'язку, інші некредитні організації, які здійснюють переказ грошових коштів;

інші юридичні особи, які відповідно до законодавства здійснюють фінан­сові операції.

10. Частина 2 ст. 209' КК встановлює відповідальність за незаконне роз­голошення в будь-якому вигляді інформації, яка надається спеціально упов­новаженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, особою, якій ця інформація стала відома у зв'язку з професійною або служ­бовою діяльністю.

Розголошення такої інформації має місце як у випадках повідомлення осіб, які здійснюють фінансову операцію, про проведення щодо них фінан­сового моніторингу, а також повідомлення такої інформації будь-якій іншій особі за винятком осіб, які мають право на її одержання.

Інформація, яка надається спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, може бути розголошеною у будь-якому виді — усному, письмовому, електронному, з використанням засобів масової інформації, за допомогою комп'ютерних мереж тощо. Способи роз­голошення інформації на кваліфікацію цього злочину не впливають.

Суб'єктами розголошення в будь-якому вигляді інформації, яка на­дається спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, є особи, яким ця інформація стала відома у зв'яз­ку з професійною або службовою діяльністю. Такими особами можуть бути працівники органів первинного фінансового моніторингу, а також спеціаль­но уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніто­рингу.

Вирішуючи питання про кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 209' КК, слід мати на увазі, що ч. 2 ст. 1669 КпАП передбачає відповідальність за роз­голошення інформації, яка надається спеціально уповноваженому органу ви­конавчої влади з питань фінансового моніторингу, або факту надання такої інформації. Тому кримінальна відповідальність за такі діяння може настава­ти з урахуванням характеру та ступеня їх суспільної небезпечності, зокрема у випадках, коли такі дії призвели до розголошення комерційної таємниці, перешкоджання своєчасному виявленню легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом тощо.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук